номер провадження справи 33/108/16
06.12.2016 Справа № 908/2839/16
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 19; адреса для листування: 07401, м. Бровари Київської області, вул. Київська, 234, оф. 5)
до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (69068, м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, буд. 34)
про відшкодування шкоди
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача : не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Альфа Страхування”, м. Київ звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”, м. Запоріжжя страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2105,10 грн.
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на наступні обставини.
13.11.2013 року між ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» та ОСОБА_1 (Страхувальником) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0384357.008, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Chevrolet cruze» д/н НОМЕР_1.
13.03.2014 року в м. Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Зазначені обставини підтверджуються постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2014 р.
ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» із Заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, яка мала місце 13.03.2014 р. в м. Києві. Оскільки даний випадок є страховим, за Договором добровільного страхування № 046.0384357.008, страховиком вищевказана Заява була прийнята.
01.04.2014 р. та 11.04.2014 р. ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» складено страхові акти на суму 8087,50 грн. та на суму 2606,94 грн., відповідно.
Страхове відшкодування у загальній сумі 10694,44 грн. було виплачено Страхувальнику, що підтверджується платіжними дорученнями № 7924 від 04.04.2014 р. та № 9142 від 16.04.2014 р. Суму матеріальної шкоди відповідач відшкодував частково в сумі 8089,34 грн. Решта боргу залишилась несплаченою.
Позивач відзначає, що відповідно до ст. 27 ЗУ "Про страхування", після виплати страхового відшкодування Страхувальнику, до Страховика (позивача) перейшло право вимоги до відповідальної особи в порядку регресу. Зауважує, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, на момент ДТП була застрахована в ТДВ “СК “Кредо” за полісом АС/5927047. Посилаючись на положення статей 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2016 р. порушено провадження у справі № 908/2839/16, розгляд якої призначено на 06.12.2016 р.
Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 26.10.2016 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив.
Позивач свого представника в судове засідання 06.12.2016 р. не направив, натомість, надіслав витребувані судом документи.
Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В даному випадку, ухвала господарського суду від 26.10.2016 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 06.12.2016 р., була направлена судом на адресу позивача: 02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 19 та на адресу позивача для листування: 07401, м. Бровари Київської області, вул. Київська, 234, оф. 5, а також на адресу відповідача: 69068, м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, буд. 34, які співпадають з місцезнаходженням позивача та відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяги з ЄДР щодо місцезнаходження позивача та відповідача наявні в матеріалах справи).
Крім того, долучене до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштового відправлення, свідчить, ухвала суду від 26.10.2016 р. (з інформацією про час та місце судового розгляду справи) була вручена уповноваженому представнику відповідача - 01.11.2016 р.
Тобто, про час та місце слухання даної справи позивач та відповідач були повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.
Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеним законом процесуальним строком, достатність матеріалів справи для розгляду позовної заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 06.12.2016 р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення позову.
Матеріали справи свідчать, що 13.11.2013 р. між ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» (Страховиком, позивачем у справі) та ОСОБА_1 (Страхувальником) був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0384357.008 (надалі - Договір), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Chevrolet cruze» д/н НОМЕР_1.
13.03.2014 року в м. Києві по бульвару Перова трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, автомобіля НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2
Внаслідок вказаної ДТП зазначені автомобілі зазнали пошкоджень.
13.03.2014 р. Відділом ДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві було видано Довідку, в якій зазначено, що внаслідок ДТП, яка сталася 13.03.2014 р. по бульвару Перова в м. Києві, транспортний засіб «Chevrolet cruze» д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження: задній бампер, кришка багажника.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.04.2014 р. по справі № 755/8601/14-п ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення, що передбачено ст. 124 КУпАП України.
13.03.2014р. ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» із Заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
З метою визначення вартості збитку пошкодженого автомобіля НОМЕР_3 проведено його огляд, про що складено Протокол огляду транспортного засобу, в якому зафіксовано пошкодження застрахованого автомобіля.
13.03.2014 р. складено Рахунок № АПС-00294, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля складає суму 11189,94грн.
01.04.2014 р. позивачем було складено Страховий акт № 0858.206.14.03.01 (арк. справи 18), який передбачав страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі 8087,50грн. Крім того, 11.04.2014 р. позивачем було складено Страховий акт (арк. справи 21), який передбачав страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі 2606,94 грн.
Сума страхового відшкодування в загальному розмірі 10694,44 грн. була виплачена Страхувальнику у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 7924 від 04.04.2014 р. на суму 8087,50 грн. та № 9142 від 16.04.2014 р. на суму 2606,94 грн.
Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника транспортного засобу (автомобіля НОМЕР_2) станом на момент скоєння ДТП була застрахована у ТДВ “СК “Кредо” за полісом АС/5927047, згідно з яким на 13.03.2014 р. поліс є дійсним. Ліміт за шкоду майну 50000,00 грн., франшиза 500,00 грн.
У зв'язку з цим, позивачем на адресу ТДВ «Страхова компанія «Кредо» (відповідача у справі) була направлена Заява на виплату страхового відшкодування в порядку регресу (вих. № 0858/2014 від 14.05.2014 р.) з пропозицією відшкодувати ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» суму 10694,44грн.
Згідно наданого позивачем ОСОБА_5 з банківської виписки за період червень 2014р. - жовтень 2016 р., відповідачем позивачу було сплачено суму 8089,34 грн.
Решта боргу залишилась несплаченою.
Позовна вимога про стягнення з ТОВ “СК “Кредо” страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2105,10 грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з п. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 5 зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, тобто особи, винної у ДТП, застрахована у ТДВ “СК “Кредо” (відповідача), що підтверджується Полісом серія АС № 5927047.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, суд враховує, що виплата страхового відшкодування була визначена на підставі страхових актів та рахунку ТОВ «Авто-Планета Україна».
Відповідно до рахунку № АПС-00294 від 13.03.2014р. ТОВ «Авто-Планета Україна», вартість відновлювального ремонту, запасних частин та матеріалів пошкодженого транспортного засобу складає 11189,94 грн.
Згідно із Страховим актом № 0858.206.14.03.01 від 01.04.2014 р. визначено страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі 8087,50 грн.
11.04.2014 р. позивачем було складено розрахунок доплати страхового відшкодування, згідно якого: вартість ремонту складає 8583,00 грн.; розмір збитку складає 11189,94 грн.; франшиза складає 495,50 грн.; процент виплати складає 100%; авансові виплати складають 8087,50 грн. До виплати - 2606,94 грн.
У зв'язку з цим 11.04.2014 р. позивачем було складено Страховий акт № 0858.206.14.03.02, згідно якого визначено страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі 2606,94 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання і виплатив страхове відшкодування в загальній сумі 10694,44 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7924 від 04.04.2014 р. на суму 8087,50 грн. та № 9142 від 16.04.2014 р. на суму 2606,94 грн. з призначенням платежу: «страхове відшкодування за а/м Шевроле ВЕ2100ВС, стр. ОСОБА_1В.».
Таким чином ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» (позивач) виконав зобов'язання за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0384357.008 від 13.11.2013р., укладеного з ОСОБА_1
Згідно ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічну норму містить ст. 993 Цивільного кодексу України.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.
Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, обов'язок відшкодувати шкоду замість винуватця у заподіянні такої шкоди несе Страховик (відповідач) в межах встановлених лімітів відповідальності та в порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
В розумінні ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, та в силу положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальною особою є саме відповідач.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача, який сплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до відповідальної особи, якою є відповідач.
Як вже зазначалось вище, сума страхового відшкодування була сплачена відповідачем частково в розмірі 8089,34 грн.
Несплаченою залишилась сума 2105,10 грн. = 10694,44 грн. - 8089,34 грн. - 500,00 грн. франшиза.
З огляду на досліджені докази, встановлені обставини та вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 2105,10 грн., а тому задовольняє її у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 19; адреса для листування: 07401, м. Бровари Київської області, вул. Київська, 234, оф. 5, код ЄДРПОУ 30968986) суму 2105 (дві тисячі сто п'ять) грн. 10 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України (із урахуванням ч.3 ст. 51 ГПК України) 09.12.2016 р.
Суддя М.В. Мірошниченко