ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06 грудня 2016 р. Справа № 909/833/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,
секретар судового засідання Попович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: приватного підприємства "Перехід", 76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 14,
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Гната Хоткевича, 50, корппус 2, квартира 52,
про стягнення 347849 грн. 30 коп. майнової шкоди,
за участю:
від позивача: ОСОБА_2 - представник, договір від 19.10.2016,
ОСОБА_3 - директор, НОМЕР_1,
від відповідача: ОСОБА_4 - представник, договір від 26.10.2016,
встановив:
приватне підприємство "Перехід" звернулося в господарський суд Івано-Франківської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 347849 грн. 30 коп. майнової шкоди
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем пошкоджено орендовані приміщення, які належать на праві власності позивачу.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2016 прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2016.
Ухвалою суду від 20.10.2016 продовжено строк вирішення спру та відкладено розгляд справи на 08.11.2016.
Ухвалами суду від 08.11.2016 та від 24.11.2016 відкладено розгляд справи відповідно на 24.11.2016 та на 05.12.2016.
Представник позивача, в судовому засіданні 05.12.2016, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що за час користування приміщенням відповідачем порушено правила пожежної безпеки, що призвело до пошкодження майна позивача при пожежі тому на відповідача покладено обов"язок відшкодування завданої шкоди. Посилається на звіт № 15/05/12 визначення розміру матеріальних збитків та протокол допиту потерпілого від 21.11.2015. Зазначає, що відповідачем завдано позивачу збитки в сумі 347849 грн. 30 коп. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 347849 грн. 30 коп. майнової шкоди та судові витрати в сумі 4000 грн. вартості оцінки і 5277 грн. 74 коп. судового збору.
Окрім цього представником позивача подано суду клопотання вх. № 12736/16 від 05.12.2016 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_5. Клопотання аргументовано тим, що складському приміщенню, яке орендує ФОП ОСОБА_5, пожежею завдано шкоди на суму близько 300000 грн., а тому рішення суду може вплинути на права третьої особи.
Розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, суд вважає його безпідставним та необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки копія договору оренди нежитлових приміщень від 01.04.2011 не є належним і допустимим доказом, в розуміння ст. 34 ГПК України, який підтверджує обставини викладені у клопотанні.
Представники відповідача, в судовому засіданні 05.12.2016, проти позову заперечують, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилаються на те, що жодних договірних відносин між позивачем і відповідачем не було, вироку у кримінальній справі на яку посилається позивач не постановлено. Вважають, що позивачем не надано належних доказів обгрунтування причинно-наслідкового зв"язку між діями/бездіяльністю відповідача та фактом заподіяння майнової шкоди позивачу, а також неправомірного характеру неправомірного характеру дій/бездіяльності відповідача. Просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 користувався нежитловими приміщеннями за адресою вул. Польова, 14 в м. Івано-Франківську, з метою здійснення підприємницької діяльності щодо виробництва меблевих фасадів, при цьому позивач посилається на проект договору оренди нежитлових приміщень від 03.01.2015, який не підписано сторонами.
Згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно індексний номер: 45839289 від 19.10.2015 приватне підприємство "Перехід" є власником нежитлових приміщень, за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 14.
Відповідно до довідки Івано-Франківського міського відділу УДСНС України № 834/17-08 від 30.03.2016 13.01.2015 мала місце пожежа в приміщенні столярного цеху по вул. Польова, 14 м. Івано-Франківськ.
Окрім цього до матеріалів справи долучено звіт № 15/05/12 визначення розміру матеріальних збитків завданих власнику нежитлового приміщення (позначеного в технічному паспорті літерою "В") внаслідок пожежі, загальною площею 213,7 м2, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківську, вул. Польова, 14 та належить приватному підприємству "Перехід", дата оцінки 10.12.2015, термін дії звіту протягом 6 місяців від дати оцінки, вартість матеріальних збитків становить 347849,30 грн. з ПДВ; та протокол допиту потерпілого від 21.11.2015.
Позивач зазначає, що відповідачем внаслідок пожежі завдано позивачу збитки в сумі 347849 грн. 30 коп., відносини із відшкодування шкоди за ст.ст. 22, 1166 ЦК України є деліктними, носять позадоговірний характер, вважає, що відповідач зобов"язаний сплатити позивачеві грошові кошти на відшкодування завданої шкоди. Крім того звертає увагу, що відповідачем залишено без розгляду надіслану йому претензію.
Суд зазначає, що правова природа спірних правовідносин походить із позадоговірних (деліктних) відносин, а тому повинна регулюватись нормами про відшкодування шкоди, передбаченими гл. 82 ЦК України.
Статтею 42 ГПК України визначено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 22 ЦК України та ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Судом не взято до уваги протокол допиту потерпілого від 21.11.2015, який долучено до матеріалів справи, оскільки ст. 35 ГПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Суд звертає увагу на те, що протоколом допиту потерпілого від 21.11.2015 та звітом № 15/05/12 визначення розміру матеріальних збитків, на які посилається позивач, не встановлено вину фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 у виникненні пожежі, якою спричинено майнову шкоду приватному підприємству "Перехід".
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, що передбачена ст. 1166 ЦК України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Позивачем не доведено належними засобами доказування наявність вини та протиправної поведінки відповідача, та причинно-наслідкового зв"язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у розмірі, заявленому до стягнення.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За наведених обставин суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову, тому в позові слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові приватного підприємства "Перехід" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 347849 грн. 30 коп. майнової шкоди відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09.12.16
Суддя Деделюк Б.В.