номер провадження справи 13/97/16-34/122/16
07.12.2016 Справа № 908/2402/16
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Махно О.О.
За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 02.12.2016р.; від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.11.2016р.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2402/16,
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії “ОСОБА_3 залізниця” (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРАС МЕТ” (69095, АДРЕСА_1);
про стягнення суми.
Сутність спору:
Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “ОСОБА_3 залізниця” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРАС МЕТ” про стягнення штрафу в розмірі 48540,00 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.09.2016 р. порушено провадження у справі 908/2402/16, справі присвоєно номер провадження 13/97/16, розгляд справи призначено на 18.10.2016 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.10., в зв'язку з закінченням повноважень судді Серкіза В.Г., справу № 908/2402/16 передано на розгляд судді Науменку А.О. згідно протоколу автоматичного розподілу від 17.10.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.10.2016 р., справа прийнята до провадження суддею Науменко А.О., присвоєно номер провадження 13/97/16-34/122/16, справу призначено до розгляду на 02.11.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.11.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 16.11.2016р.
В судовому засіданні 16.11.2016р. оголошено перерву до 07.12.2016р.
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. За накладною № 47294269 зі станції ОСОБА_3 залізниці відповідач відправив на адресу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь» в залізничному вагоні № 66241530 вантаж - «Лом чорних металів, не пойменовані у алфавіті» . При проходженні вагону через станцію ОСОБА_4 залізниці було проведено перевірку маси вантажу і виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі вантажу, вказаній відправником у накладній. Так, встановлено, що: вказана у накладній № 47294269 маса вантажу у вагоні № 66241530 складає 58800 кг., однак фактична маса вантажу складає 60260 кг, що на 1460 кг. більше, ніж вказано у накладній, про що складено комерційний акт РА № 008142/32 від 18.03.2016р. У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу, позивачем на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України було нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить суму 48540,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ДП “ОСОБА_4 залізниця” посилається на ст. 307 ГК України, ст.ст. 3, 10 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.ст. 23, 24, 37, 52, 118, 122, 129 Статуту Залізниць України.
Представник позивача в судовому засіданні 07.12.16р. підтримав позовні вимоги, висловив пояснення в обґрунтування своєї позиції та відповів на поставлені судом питання.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРАС МЕТ” проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві за вих. № 22ю від 16.11.2016р., зазначив, що у березні 2016р. відповідачем було відправлено вантаж - брухт чорних металів зі станції ОСОБА_3 залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці за залізничними накладними 47294269 та 47294582. При цьому, станція ОСОБА_3 залізниці не має власних залізничних ваг, у зв'язку з чим завантаження відбувається на підставі даних зважування автомобільними вагами завантаженого металоломом автотранспорту вантажовідправника. Такий порядок було узгоджено з службою комерційної роботи та маркетингу позивача, оскільки при укладанні договору залізниця не могла запропонувати іншого порядку визначення ваги. Через відсутність залізничних ваг на станції ОСОБА_3 при завантаженні вантажів позивачем не проводилося зважування тари, яка через постійну експлуатацію не має чітко визначеної ваги і через це при перезважуванні вантажу могла мати місце похибка. Переважування вантажу було зроблено на 150т електронних вагонних вагах на іншій станції, представник відповідача для перезважування вантажу не викликався, будь-які повідомлення з цього приводу на адресу ТОВ “КОРАС МЕТ” не надходили, тара не зважувалася, станція відправлення про факт перезважування не повідомлялась, похибка через різницю в вагах не враховувалась. Загальна маса вантажу, що перевозилася майже не відрізняється - різниця складає лише 280 кг. Позивач не наводить переконливих підстав стосовно факту порушення, оскільки дії представників позивача по перезважуванню товару дають підстави сумніватися в їх неупередженості, бо всі ці дії проводилися без запрошення представників відповідача з подальшим повідомленням їх про факт порушення як про такий, що мав місце. Крім того, представники позивача не ставлять за доцільне доводити вину відповідача у вчиненні таких дії. Разом з тим, наявність погодженого порядку з самим позивачем стосовно подібного зважування товару, дають підставі стверджувати про відсутність вини відповідача. Крім того, для позивача від перевезення, що мало місце, не настало жодних негативних наслідків.
За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
15.03.2016р. за залізничною накладною № 47294269 зі станції відправлення ОСОБА_3 залізниці до станції призначення Сартана Донецької залізниці відповідачем було відправлено вантаж - лом чорних металів, не пойменований у алфавіті, у вагоні № 66241530, маса вантажу 58800 кг., тара - 23900 кг., вантаж розміщено й закріплено згідно з п. 17.1., 17.3. гл.3 Додатка 3 до СМГС.
17.03.2016р. на станції ОСОБА_4 залізниці було складено акт загальної форми, в якому зазначено, що по прибуттю поїзда, проведено огляд його вагонів, в тому числі № 66241530, встановлено: завантаження 10 см нижче бортів, вкрито листами, марковано білим вапном, згідно документів. Заглиблень, виїмок та слідів розкрадання немає. Прибув без охорони, поданий на контрольну перевірку.
18.03.2016р. на станції ОСОБА_4 залізниці було проведено контрольне зважування вагону № 66241530, під час якого було виявлено, що маса вантажу зазначена відправником у залізничній накладній № 47294269 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником» не відповідає масі вантажу, встановленій на станції ОСОБА_4. Перевантаження проводилось на справних 150 тн. електронних вагонних вагах станції ОСОБА_4.
За наслідками контрольного зважування, 18.03.2016р. був складений Комерційний акт РА № 008142/32, згідно якого: у вагоні № 66241530 (відкритий рухомий склад) маса брутто - 84160 кг., тара по документу - 23900кг., нетто - 60260 кг., що більше на 1460 кг, ніж вказано у накладній. Завантаження нижче бортів на 10 см, вкрито листами, марковано білим вапном, виїмки та заглиблення відсутні, контури навантаження не порушені. У технічному відношенні вагон справний, двері, люка закриті.
У підтвердження наведених обставин позивачем також надано до матеріалів справи Виписку з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станом на 18.03.2016р., та технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (зввт) № 89, що містить дані про здійснення періодичної повірки ваг.
Крім того, по прибуттю вагону № 66241530 на станцію призначення Сартана Донецької залізниці, на підставі комерційного акту РА № 008142/32 від 18.03.2016р., було здійснено перевірку вантажу. Під час перевірки встановлено, що різниці проти маси вантажу вказаної в комерційному акті немає, про що зроблено відмітку в розділі «Є» примірнику комерційного акту, який прибув разом із вантажем.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про залізничний транспорт” законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України “Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457 (надалі Статут) визначено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Відповідно до абзацу 8 ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457, накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
За приписами ст. 23 Статуту, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
У пункті 28 Правил приймання вантажів до перевезення зазначено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Як свідчить ст. 122 Статуту залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно, стаття 118 Статуту залізниць визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст. 129 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334. Таким чином, комерційний Акт РА № 008142/32 від 18.03.2016р. є підставою для покладання відповідальності, передбаченої ст. 122 Статуту, на відправника - відповідача у справі.
У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки (п.п. 6.1., 6.2. роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 № 04-5/601).
Із змісту накладної № 47294269 вбачається, що провізна плата одного вагону становить 9708,00 грн.
Згідно розрахунку позивача, штраф за невірно зазначену масу вантажу у накладній № 47294269, нарахований у відповідності до ст. 118 Статуту залізниць, складає суму 48540,00 грн. (9708 грн. х 5 = 48540 грн.). Таким чином, розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а вимоги про його стягнення, на підставі зазначеного вище, є законними та обґрунтованими.
Статтею 129 Статуту залізниць України визначено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
У відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, ст. 24, 122 Статуту залізниць, п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, позивач надав належні і допустимі докази невідповідності маси вантажу, вказаного у накладній, фактичній масі вантажу, який знаходився у спірному вагоні, а саме: Акт загальної форми № 277 від 17.03.2016р., комерційний акт РА № 008142/32 від 18.03.2016р., Виписку з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станом на 18.03.2016р., технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (зввт) № 89, що містить дані про здійснення періодичної повірки ваг. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.
Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРАС МЕТ” (69095, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 39465282) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5 ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815) в особі Регіональної філії “ОСОБА_4 залізниця” (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код юридичної особи: 40081237, р/р 2600757872107 АБ «Експрес-Банк», МФО 322959) 48 540 (сорок вісім тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп. штрафу, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 12.12.2016р.
Суддя А.О. Науменко