12.12.2016 Справа № 904/9907/16
За позовом: публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Покров (Орджонікідзе) Дніпропетровської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Покров (Орджонікідзе) Дніпропетровської області
про стягнення 2 493,47грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Самойлович О.А., довіреність № 235 від 07 грудня 2015 року, юрисконсульт договірного бюро юридичного відділу
Від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2 661,20 грн., з яких:
- основна заборгованість у розмірі 2 084,28 грн.;
- пеня у розмірі 576,92грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № А16/04 від 01 травня 2013 року в частині повної та своєчасної оплати орендованого майна. За порушення термінів оплати, вказаних у пункті 4.2. договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 576,92грн. за період прострочення з 11.01.2016 по 31.10.2016.
02 грудня 2016 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" про уточнення позовних вимог, якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2 546,4грн., з яких: 2 084,28грн. - сума основного боргу, 409,19грн. - пеня, 52,93грн. - три відсотки річних.
Як убачається з поданої заяви про уточнення позовних вимог, позивач зменшив розмір нарахованої та заявленої до стягнення пені та доповнив вимоги новою вимогою, якої не було заявлено при первісному зверненні з позовом до суду, а саме, позивач просить стягнути не тільки суму основного боргу, пеню, а доповнив позов вимогою про стягнення трьох відсотків річних.
Господарський суд розцінює подану заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних, як зміну предмета позову, оскільки первісно така вимога не була заявлена позивачем.
Відповідно до п.3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. Заяви про зміну предмета або підстави позову подані після початку розгляду судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.
З огляду на те, що господарський суд перейшов до розгляду справи по суті у судовому засіданні 22.11.2016 (протокол судового засідання від 22.11.2016, а.с.34), а заява про уточнення позовних вимог надійшла до господарського суду 02.12.2016, суд залишає без розгляду подану заяву в частині вимоги про стягнення трьох відсотків річних у сумі 52,93грн.
З урахуванням наведеного, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення суми 2 493,47грн., з яких: 2 084,28грн. - основний борг; 409,19 - пеня.
Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с.31), а направлена на адресу відповідача ухвала про відкладення розгляду справи від 22.11.2016 повернулась на адресу суду з відмітками відділення поштового зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає" та "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності його представника, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи був відкладений з 22.11.2016 на 12.12.2016.
У судовому засіданні 12.12.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -
01 травня 2013 року між публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди №А16/04, відповідно до умов якого (п.1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування частину будівлі магазину №30, розташовану по вул. Комінтерна,18 площею 58,0кв.м., згідно акту приймання-передачі, що знаходиться на балансі ПАТ "ОГЗК" для організації роздрібної торгівлі.
Додатковою угодою від 01.07.2015 до договору оренди А16/04 від 01.05.2013 змінена орендована площа з 58,0кв.м. на 79,6кв.м. (а.с.15).
Згідно п.2.2. договору передача майна в оренду не сприяє передачі орендареві прав власності на це майно. Власником цього майна залишається орендодавець, а орендар володіє ним і користується протягом строку оренди.
За актом приймання-передачі від 01.05.2013 позивач передав відповідачу в оренду обумовлене договором майно, а саме частину будівлі магазину №30, стан - задовільний (а.с.14).
Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата за перший (базовий) місяць встановлюється договірна і складає 625,00грн. на місяць, в тому числі податок на додану вартість 104,17грн. Розмір орендної плати на наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. При дефляції індекс інфляції приймається рівним 1 (одиниці).
Оплата за оренду майна проводиться орендарем самостійно (без виставлення рахунку на передоплату) грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок ПАТ "ОГЗК" в наступному порядку:
- за перший місяць - протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання Акта приймання-передачі майна в оренду;
- за наступний місяць - в термін до 25 числа місяця, що передує місяцю оренди.
Остаточний розрахунок проводиться не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем оренди, на підставі виставленого рахунку. Форма оплати - безготівковий розрахунок. У разі невнесення орендної плати у зазначений період, орендарю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.3.2. договору).
За пунктом 3.3. договору розмір орендної плати може бути переглянутий у випадках зміни методики розрахунку ставок орендної плати, зміни вартості майна та плати за землю та в інших випадках, передбачених законодавством
Договір вступає в силу з моменту підписання Акта приймання-передачі майна в оренду, надання укладених договорів зі сторонніми організаціями за користування комунальними та іншими послугами (електроенергією, тепловою енергією, послугами водопостачання і водовідведення, зв'язком), договору страхування орендованого майна і діє до 31.03.2016 (п.9.1. договору).
Разом з тим, 01.02.2016 сторони уклали Додаткову угоду до договору оренди А16/04 від 01.05.2013, якою домовились про розірвання договору оренди з 01.02.2016.
Таким чином, станом на час розгляду справи орендні правовідносини припинилися, договір оренди є розірваним з 01 лютого 2016 року.
За актом приймання-передачі від 01.02.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як орендар, передав публічному акціонерному товариству "Орджонікідзевський ГЗК" (орендодавець) орендоване за договором оренди А16/04 від 01.05.2013 майно, а саме частину будівлі магазину №30 загальною площею 79,6кв.м. (а.с.17).
На виконання умов договору оренди позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки на оплату (а.с.18):
рахунок №363 від 31.12.2015 на суму 1 136,95грн. (рахунок був частково сплачений на суму 197,58грн., залишок несплаченої суми становить 939,37грн.). Рахунок був направлений на адресу відповідача 29.12.2015, що підтверджується реєстром відправлених листів за грудень 2015 року, а.с.19.
рахунок №8 від 31.01.2016 на суму 1 144,91грн. Цей рахунок був направлений на адресу відповідача 04.02.2016, що підтверджується реєстром відправлених листів за січень 2016 року, а.с.20).
У липні 2016 року позивач звернувся до відповідача з претензією, вих. №101-467/44 від 06.07.2016, якою просив сплатити заборгованість у сумі 2 084,28грн. Претензія залишена відповідачем без відповіді.
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті орендної плати у встановлений договором строк, наявність боргу відповідача по орендній платі за період: грудень 2015 року та січень 2016 року у сумі 2 084,28грн., що і є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст.193 ГК України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України та п.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Обов'язок своєчасної сплати орендної плати орендарем передбачено п.4.2. договору, ч.5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України.
Враховуючи умови договору (п. 3.2.), строк оплати орендної плати за спірний період є таким, що настав.
Доказів оплати орендної плати у повному обсязі за грудень 2015 року та січень 2016 року у сумі 2 084,28грн. відповідач не надав, позовні вимоги у встановленому законом порядку не спростував.
За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 2 084,28грн.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пункт 8.1 договору передбачає, що у разі порушення термінів оплати, вказаних у пункті 4.2. договору, орендарю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню за загальний період з 11.01.2016 по 10.08.2016 у сумі 409,19грн.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку судом порушень вимог чинного законодавства та договору не виявлено.
Пеня розрахована з дотриманням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження розміру пені, обмежена при нарахуванні подвійною обліковою ставкою Національного банку України та підлягає стягненню з відповідача повністю.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 2 493,47грн. (2 084,28грн. - основний борг + 409,19 - пеня).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров (Орджонікідзе), вул. Центральна (Калініна),11, ЄДРПОУ 00190928) заборгованість з орендної плати у сумі 2 084 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 28 коп., пеню у сумі 409 (чотириста дев'ять) грн. 19 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00коп., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено, -12.12.16