06.12.2016 Справа № 904/8346/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця", Донецька область, м. Лиман
до Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення штрафу
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача:ОСОБА_1, дов. № 140/81 від 05.05.2016;
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі - Відповідач) про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі у сумі 25 990,00 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на невірне зазначенням маси тари вагону в комерційному акті АП №648580/163 від 01.03.16, що призвело до виникнення розбіжності фактичної маси вантажу з масою, вказаною в накладній на 1 450,00 кг. В обґрунтування своїх заперечень, Відповідач надав обґрунтований розрахунок, згідно з яким, розбіжність фактичної маси вантажу з масою, яка вказана в накладній, складає 850 кг., що не перевищує межи норм природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Позивач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, витребуваних судом доказів не подав. Про слухання справи Позивач повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26).
В судовому засіданні 06.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
24 лютого 2016 зі станції ОСОБА_2 залізниці вантажовідправником - ПАТ "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" здійснено відправку вагону № 58585233 з вантажем окатиші залізорудні на станцію призначення Сартана Донецької залізниці, що підтверджується залізничною накладною № №46653010.
Вантажоодержувачем за вказаною залізничною накладною є ПАТ “МК “Азовсталь”.
В залізничній накладній №46653010 в графі 19 «номер вагона» та відомості вагонів доданої до накладної, вантажовідправником зазначено перелік номерів вагонів, залучених до перевезення вантажу, їх вантажопідйомність, масу вантажу в кожному вагоні, та масу тари, вказану на вагоні і масу тари, визначену шляхом зважування.
Як убачається з матеріалів справи стосовно вагону № 58585233 вантажовідправником у відомості вагонів, в графі «тара вагон», в чисельнику зазначено масу тари - 23700 кг., в знаменнику - 23100 кг., а також зазначено масу вантажу 69 750 кг.
В процесі перевезення вантажу, 01.03.2016 на станції призначення Сартана Донецької залізниці на вимогу вантажоодержувача, переважено вантаж та виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні, про що 01.03.2016 станцією Сартана Донецької залізниці складено комерційний акт АП №648580/163.
В результаті переважування вантажу було встановлено, що у вагоні № 58585233 фактична маса вантажу не відповідає даним, зазначеним у накладній №46653010, а саме: у накладній маса нетто вантажу зазначена 69 750кг, тара 23 700 кг., за даними переважування виявилося: маса брутто 92 000 кг, тара 23 700 кг., нетто 68300 кг., що на 1 450 кг менше, ніж зазначено у перевізному документі.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на приписи статті 24 Статуту залізниць України, згідно якої вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, а також, посилаючись на статті 118, 122 Статуту залізниць України, просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за неправильно зазначену у накладній №46653010 масу вантажу.
За розрахунками позивача, розмір штрафу становить суму 25 990,00 грн., стягнення якої є предметом даного пору.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 909, ч. 1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічні положення щодо регулювання правовідносин в галузі перевезення передбачені і ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно із ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Пунктами 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, встановлено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 "Про затвердження бланків перевізних документів".
Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції.
Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Як стверджує позивач, комерційним актом АП №648580/163 від 01.03.16, зафіксовано факт невідповідності фактичній масі вантажу з масою, вказаною вантажовідправником в залізничній накладній. Таким чином, на думку Позивача, відповідальність за невірне зазначення маси вантажу повинен нести саме відправник, оскільки всі відомості до перевізних документів вносяться відправником відповідно до граф.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилається на те, що враховуючи вимоги ст. 24 Статуту залізниці України в залізничній накладній № 46653010 вірно зазначено масу вантажу нетто - 69 750 кг., тара - 23 100 кг.
Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Згідно п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
Відповідачем надано протокол зважування партії завантажених вагонів №9788, згідно з яким визначено: вагу тари (вагон № 58585233) с бруса - 23 700 кг., фактична - 23 100 кг.
Відповідно до п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною.
Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил. (абз. 6 п.1.2 Правил оформлення перевізних документів).
Пунктом 6.7 Правил оформлення перевізних документів, визначено, що номери вагонів, їх рід, число осей, маса тари, вантажопідйомність, маса вантажу, пломби (запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП)), сума платежів для кожного вагона зазначаються у відомості вагонів (додаток 2), яка додається до накладної та є її невід'ємною частиною.
Згідно з додатком 3 до Правил, визначено, що в графі 19 „Номер вагона”, зазначається: 1. Номер вагона; 2. Рефрижераторна секція, код зчепу. Відомості про вагон послідовно: рід (калібровочний тип цистерни), кількість осей, вантажопідйомність, маса тари (якщо маса тари перевірялася вантажовласником шляхом зважування, маса тари, вказана на вагоні, зазначається в чисельнику, а маса, визначена шляхом зважування, - у знаменнику).
Як вище встановлено судом, у відомості вагонів, яка є додатком до накладної №46653010, Відповідачем зазначено, що маса тари вагона № 58585233 складає 23700/23100кг. Тобто, маса тари вказана на вагоні (з бруса), становить 23 700 кг., а маса визначена шляхом зважування (фактична), становить - 23 100 кг.
Позивач не надав суду доказів в підтвердження того, що під час переважування вагону № 58585233, здійснювалося повторне зважування тари, при цьому, згідно з п. 10 Правил перевезення вантажів, при зважуванні відповідного вантажу, маса тари вагону може перевірятися лише один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що при переважуванні вантажу на станції призначення Сартана Донецької залізниці, та при складанні комерційного акту АП №648580/163 від 01.03.16, було невірно визначено фактичну масу тари вагону - 23 700 кг., замість 23 100 кг., внаслідок чого виникла помилка у визначенні розбіжність між фактичною масою нетто вантажу, та масою нетто вантажу, яка вказана в накладній.
Якщо для розрахунку маси нетто вантажу брати вірну масу вагону (тари), не з трафарету, а фактичну за даними зважування вагону вантажовідправником - 23100 кг., вага брутто за перевізним документом складатиме 92850 кг. (69750+23100=92850), в зв'язку з чим, різниця між вагою нетто, яка зазначена в накладній - 69750 кг. та вагою нетто за результатами переважування - 68900 кг. (92000-23100=68900), становитиме 850 кг., що перебуває в межах норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Відповідно до ст. 52 Статуту залізниці України, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази свідчать про відсутність факту неправильного зазначення маси вантажу, що відповідно виключає підстави для покладення на відповідача відповідальності, встановленої ст. 122 Статуту залізниць України, в зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги, підлягають відхиленню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 12.12.2016
Суддя ОСОБА_3