07 грудня 2016 року Справа № 904/3484/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016
у справі№ 904/3484/16 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
простягнення 140 769,96 грн.,
Подана Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" касаційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 904/3484/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, чинній на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані судові рішення прийнято щодо позову про стягнення 140 769,96 грн.
Враховуючи викладене, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги, становив 2 533,86 грн.
Натомість, до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 2116676485 від 04.11.2016 про сплату судового збору у розмірі 1 653,60 грн., що не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки сплачена сума не відповідає вищезазначеним вимогам.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 904/3484/16 підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 904/3484/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
С.Р. Шевчук