ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.12.2016Справа №910/10847/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк"Укргазбанк"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Відділ примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства
юстиції України
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні 07.12.16р., в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (надалі - позивач) до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі - відповідач) про повернення безпідставно списаних коштів у розмірі 59 932,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно платіжної вимоги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - третя особа) № 116/19-6 від 03.02.2016 на виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/1736/15 в рамках виконавчого провадження № 48713816 відповідач примусово списав 59 932,27 грн. зі спеціального рахунку Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ", який було відкрито останнім для обігу спеціальних бюджетних коштів відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зважаючи на те, що списані грошові кошти є коштами державного бюджету та належать до виплати відповідним категоріям громадян, що працюють на товаристві позивача, списання останніх відповідно до ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не може бути спрямоване на задоволення вимог кредиторів та стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими відбувається стягнення відповідно до закону.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10847/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 03.08.2016.
Даною ухвалою, на підставі ст. 27 ГПК України, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у зв'язку з неявкою представників позивача та третьої особи, неподанням витребуваних судом доказів, розгляд справи було відкладено на 15.08.2016.
08.08.2016 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява позивача про зупинення провадження у справі № 910/10847/16 до розгляду скарги ПАТ "Одеська ТЕЦ" на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 916/1736/15 за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ПАТ "Одеська ТЕЦ" про стягнення коштів. Подану заяву позивач просить розглядати за відсутності уповноваженого представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 суд зупинив провадження у справі № 910/10847/16 до розгляду скарги ПАТ "Одеська ТЕЦ" на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 916/1736/15.
11.10.2016 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі № 910/10847/16, у зв'язку з винесенням ухвали Господарського суду Одеської області від 14.09.2016 про задоволення скарги ПАТ «Одеська ТЕЦ» на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 916/1736/15 та визнання недійсними постанову про арешт коштів боржника від 10.11.2015 та постанову про арешт коштів боржника від 20.04.2016 в частині накладення арешту на спеціальний рахунок ПАТ «Одеська ТЕЦ» № 260442135555, відкритий а ПАТ АБ «Укрзагбанк».
Крім того, позивачем подана уточнена позовна заява, у якій останній просить суд зобов'язати ПАТ АБ "Укргазбанк" повернути на спеціальний рахунок ПАТ "Одеська ТЕЦ" № 260442135555 помилково списані кошти з вини банку, що належить Державному бюджету України в сумі 66 737,07 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2016, відповідно до ч.3 ст. 79 ГПК України, поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.11.2016.
Ухвалами Господарського суду м. Києва судовий розгляд справи відкладався неодноразово за клопотанням позивача.
У судове засідання, призначене на 07.12.2016, представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Клопотання про відкладення від сторін не надходило.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Незважаючи на те, що сторони не з'явилися у судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
01.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Одеська ТЕЦ» (далі - Позивач) та Публічним акціонерним товариством АБ «Укргазбанк» (далі - Банк) укладено Договір на банківського рахунку № 034/97/1 РКО-13 (далі - Договір).
Згідно із умовами Договору, Банк обслуговує поточні рахунки Позивача для здійснення розрахунково-касових операцій.
Банк відкриває позивачу поточні рахунки в національній валюті України та/або в іноземних валютах, та/або в банківських металах згідно з наданою позивачем заявою про відкриття поточних рахунків, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Сторони погодили, що банк зобов'язується списувати кошти з поточних рахунків за дорученням позивача на підставі розрахункового/касового документа. Примусове списання (стягнення) коштів з поточних рахунків здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2 Договору).
Банк має право обмежити права позивача щодо розпорядження коштами на поточних рахунках у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.1.5 Договору).
Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку, в межах, встановлених чинним законодавством (п. 3.2.1).
На виконання умов Договору ПАТ АБ «Укргазбанк» відкрито поточні рахунки на ім'я ПАТ «Одеська ТЕЦ», зокрема рахунок № 260442135555 в національній валюті для здійснення розрахунково-касових операцій.
Як зазначено у позовній заяві та підтверджується довідкою ПАТ АБ «Укргазбанк» вих. № 05-197/15-22-758 від 14.09.2015р., вказаний рахунок позивача № 260442135555 відкрито в національній валюті, який використовується для обігу спеціальних коштів згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 797-XII від 28.02.1991р.
За доводами позивача, рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2015р. у справі №916/1736/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" стягнуто з ПАТ «Одеська ТЕЦ» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» 3% річних у розмірі 1 492 795, 91 грн., інфляційні втрати у сумі 12 749 923, 72 грн. та судовий збір у розмірі 70 662, 68 грн.
На виконання вказаного рішення видано наказ №916/1736/15 від 24.07.2015р., який пред'явлено на виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що на підставі наказу Господарського суду Одеської області № 916/1736/15 від 24.07.2015р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 48713816. Постановою виконавчої служби від 10.11.15р. на підставі наказу Господарського суду Одеської області № 916/1736/15 від 24.07.2015р. вирішено примусово стягнути на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» кошти, які знаходяться на рахунках позивача, зокрема з рахунку №260442135555 у ПАТ «Укргазбанк», який призначений для надходження бюджетних коштів.
Так, на підставі меморіального ордеру №116/19-6 від 12.02.2016р, з рахунку ПАТ «Одеська ТЕЦ» №260442135555 Банком списано кошти у розмірі 59 932, 27 грн., отримувач Міністерство юстиції України, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача від 12.02.2016р.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2016 року, позивач звертався до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою вх. № 13/13-44 про внесення уточнень до постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо внесення номеру рахунку (№260442135555), на який арешт не накладається, оскільки забезпечує соціальні виплати робітникам.
Крім того, позивачем направлено головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Біловолу В.О. лист № 13/13-53 від 16.02.16р. про повернення коштів в розмірі 59 932,27 грн., які списані на підставі меморіального ордеру № 116/19-6 від 12.02.2016р., на соціальний рахунок № 260442135555, відкритий для обігу коштів згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують повернення коштів на рахунок позивача.
Також, позивач звертався до Національного Банку України зі скаргою на ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо проведення нагляду Одеського обласного відділення ПАТ АБ «Укргазбанк» у зв'язку з порушенням банківського законодавства та повернення на рахунок № 260442135555 безпідставно списані Державного бюджету кошти у розмірі 59 932, 27 грн. Національним банком України заходів впливу до Банку не застосовувалося.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що примусове списання коштів з рахунку № 260442135555 ПАТ «Одеська ТЕЦ» у розмірі 67 737,07 грн., з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, відбулося в результаті помилкового списання коштів з вини банку, у зв'язку з чим кошти підлягають повернення, оскільки вказаний рахунок використовується для обігу коштів згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, позивач просив суд зобов'язати ПАТ АБ «Укргазбанк» повернути на спеціальний рахунок ПАТ «Одеська ТЕЦ» № 260442135555 списані кошти, що належать до Державного бюджету України, у розмірі 66 737,07 грн., з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Стаття 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Відповідно до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Положенням п.п. 1.39, 1.40 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; стягувач - особа, яка може бути ініціатором переказу коштів з рахунка платника на підставі виконавчих документів, визначених законом.
Згідно з пункту 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2014 (надалі -Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Пунктами 5.1., 5.3. Інструкції передбачено, відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом.
Примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтами в банках відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.
Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.
Статтею 34 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні" встановлено, що відповідальність стягувачів при проведенні переказу визначається законами України, що регулюють діяльність осіб, віднесених цим Законом до стягувачів.
Відповідальність за обгрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необгрунтованого примусового списання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадженя», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Судом досліджено банківську виписку з особового рахунку позивача № 260442135555 від 12.02.2016р., з якої вбачається, що списання грошових коштів здійснено як примусове списання згідно наказу Господарського суду Одеської області №916/1736/15 від 24.07.2015р., на підставі якого 10.11.2015р. відкрито виконавче провадження № 48713816.
Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на день, коли відбулося списання коштів), вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Отже, Банк здійснив примусове списання коштів на підставі виконавчого документу, яке ініційоване органом виконавчої служби.
Крім того, судом встановлено, що в порядку ст. 121-2 ГПК України позивач звертався до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №910/1736/15 щодо накладення арешту на спеціальний рахунок № 260442135555, відкритий в ПАТ АБ «Укргазбанк»
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.08.2016 провадження у справі №910/10847/16 зупинялося до розгляду скарги ПАТ "Одеська ТЕЦ" на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 916/1736/15.
Господарським судом Одеської області винесено ухвалу від 14.09.2016р., відповідно до якої суд вказує, що на момент накладення арешту державним виконавцем на кошти, які містять на рахунку № 26044213555, існувала заборона щодо використання вказаних коштів, виконання рішення за рахунок коштів, які знаходяться на рахунку № 260442135555 є неможливим та накладення арешту на спірний рахунок є необґрунтованим, внаслідок чого, скаргу ПАТ "Одеська ТЕЦ" на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 916/1736/15 задоволено. Визнано недійсною постанову про арешт коштів боржника від 10.11.2015р. та постанову про арешт коштів боржника від 20.04.2016р. в частині накладення арешту на спеціальний рахунок ПАТ "Одеська ТЕЦ" № 260442135555, відкритий в ПАТ АБ «Укргазбанк».
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що саме з вини ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» було вчинено помилковий переказ коштів зі спеціального рахунку позивача у розмірі 66 737,07 грн.
Статтею 1 ГПК України, передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Вказаний обов'язок покладається на позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Позивачем доказів, які б підтверджували факт порушення відповідачем його прав і охоронюваних законом інтересів, не надано, за таких обставин в задоволенні позовних вимог, з викладених у позові правових підстав, необхідно відмовити.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09.12.2016
Суддя Пукшин Л.Г.