номер провадження справи 32/128/16
29.11.2016 Справа № 908/2749/16
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25)
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69058, АДРЕСА_1)
про внесення змін до договору про постачання електроенергії.
Суддя Н.А. Колодій
За участю представників сторін:
Від позивача - Проценко Д.Ю., довіреність № 299 від 19.07.2016р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору:
Заявлені позовні вимоги про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 7311 від 08.10.2003р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2016р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2749/16, судове засідання призначено на 23.11.2016 р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.11.2016р.
Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими і просить суд відмовити в їх задоволенні (відзив долучено до матеріалів справи).
Представник відповідача в судове засідання 29.11.2016р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив належним чином.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В судовому засіданні 29.11.2016р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
Між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - відповідач або споживач) укладено договір № 7311 від 08.10.2003 р. про постачання електричної енергії (далі -договір).
Розділом 1 договору передбачено, що постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Розділом 2 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування
електричною енергією (далі ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та технічними умовами.
Разом з тим, відповідно до п. 3 додатку № 4 до договору передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду здійснити планові платежі за споживану електричну енергію.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Указом Президента України від 14.11.2014 р. № 876 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 04 листопада 2014 року «Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави та невідкладні заходи щодо сталого проведення опалювального сезону 2014/15 року» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави та невідкладні заходи щодо сталого проведення опалювального сезону 2014/15 року».
Підпунктом 6 п.1 вказаного рішення Кабінету Міністрів України запропоновано невідкладно опрацювати питання щодо поліпшення стану розрахунків за енергоносії усіма категоріями споживачів, у тому числі шляхом: введення з 1 грудня 2014 року системи попередньої оплати за споживання енергоносіїв; забезпечення стягнення заборгованості з ТЕЦ та ТЕС за спожиті ними електричну енергію і природний газ; припинення постачання енергоносіїв підприємствам, визнаним у встановленому порядку банкрутами.
В свою чергу, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2684 від 29.10.2015 (дата набрання чинності -25.12.2015 р.) було внесено зміни до ПКЕЕ, зокрема до пункту 6.6. глави 6 в такій редакції:
«Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.
Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком.
У разі систематичного (тричі впродовж: календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.
Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.
Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.»
Таким чином, даною постановою НКРЕКП було внесено зміни до ПКЕЕ, які обов'язкові для виконання сторонами.
У зв'язку зі змінами, що внесені до п. 6.6. ПКЕЕ позивачем, супровідним листом №55/44-2170 від 22.04.2016р. на адресу відповідача було направлено проект додаткової угоди про внесення змін до договору. Позивачем було запропоновано викласти в новій редакції Додаток № 4, зокрема позивачем було запропоновано викласти в новій редакції п. 3 додатку № 4 з урахуванням внесених змін.
Відповідач, листом б/н від 05.05.2016 р. відмовився від укладання вищевказаної угоди.
16.05.2016 р. позивач листом № 55/44-2546 повторно надав споживачу роз'яснення щодо необхідності внесення змін до договору та приведення його у відповідність до приписів ПКЕЕ та вдруге запропонував підписати додаткову угоду.
Відповідач, листом б/н від 24.05.2016р. відмовився від укладання вищевказаної угоди.
Позивач звернувся з позовом до суду з вимогою внесення змін у договір про постачання електричної енергії від 7311 від 08.10.2003р., шляхом викладення п. 3 додатку № 4 до договору в редакції позивача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015р. № 2684 "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією", згідно якої до п. 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28 (далі правила) були внесені зміни щодо встановлення передоплати в розрахунках за поставлену електричну енергію з посиланням на вимоги ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Відповідач, обґрунтовуючи причину відмови внесення змін, посилається на її невідповідність нормам діючого законодавства України. А саме, оскільки при укладенні договору сторонами було досягнуто всіх істотних умов договору, протягом дії договору відповідачем не порушуються його умови, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні, тому, відсутні правові підстави для зміни порядку розрахунку, так як згідно з п.6.6. глави 6 допускається оплата за отриману електричну енергію плановими платежами.
Оцінивши пояснення сторін, норми чинного законодавства, на яких позивач ґрунтує свої вимоги, заперечення відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Змін до Правил користування електричною енергією від 29.10.2015 р. № 2684 (дата набрання чинності 25.12.2015 р.) внесено зміни до п. 6.6 Правил та його викладено в наступній редакції: Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.
Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком.
У разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.
Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем..
Аналіз наведеного вказує, що у разі настання певних обставин (випадків), які є достатньою підставою для внесення учасниками правочину змін до договору, сторони приводять умови договору у відповідність з вимогами законодавства (через його зміну).
Аналогічна позиція сторонами узгоджена в п. 2.3.12 договору.
Положеннями п. 6.6 Правил ПКЕЕ законодавець визначив, що оплата електричної енергії, яка відпускається, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати. Тобто порядок оплати встановлений законом.
Законодавець передбачив можливість іншої форми оплати, але, такий порядок має обов'язково погоджуватися сторонами за взаємною згодою: оплата вартості обсягу електричної енергії може здійснюватися плановими платежами з наступним перерахунком.
Тобто, сторонам надано можливість узгодити планові платежі та встановити щоденну, щотижневу, щомісячну, щоквартальну тощо оплату для зручності. Уразі наявності виняткових обставин та надання переваги обома сторонами договору позиції про планові платежі, сторони повинні самостійно визначити періодичність внесення цих платежів.
Можливість здійснювати планові платежі за отриману електричну енергію сторонами узгоджена в договорі і порядок розрахунків може бути змінено лише при наявності істотних порушень відповідачем умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Разом з тим, вимогами ч. 7 ст. 276 ГК України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Частиною 1 ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Одночасно, ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з тою, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
За приписом ч.4 вищевказаної норми, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Таким чином, закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, для зміни договору в судовому порядку необхідно доведення позивачем наявності істотної зміни обставин.
Наразі, перелічені вище обставини вказують на те, що позивачем у встановленому порядку не доведено наявності істотної зміни обставин в розумінні ст.652 Цивільного кодексу України, які б стали підставою для внесення змін до договору в судовому порядку.
Зокрема, ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя не доведено, що виконання договору в існуючій редакції порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні даного договору.
Крім того, позивачем не доведено, що чинна редакція спірного договору суперечить суспільним інтересам, як і не представлено доказів завдання шкоди або понесення затрат, необхідних для виконання договору. Також, суд зазначає, що зміни до договору, запропоновані позивачем, носять характер «на розсуд сторін» та не є обов'язковими в силу положень чинного законодавства.
При укладенні договору його зміст визначався сторонами на підставі приписів п.п. 5.2., 5.5., 5,6., 5.7. Правил, якими визначений перелік істотних та обов'язкових умов договору про постачання електричної енергії, а також перелік документів, що є невід'ємними частинами зазначеного договору.
Таким чином, проведення планових платежів за використану електричну енергію передбачено умовами договору та не суперечить нормам діючого законодавства.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, в позові слід відмовити.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25) до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69058, АДРЕСА_1) про внесення змін до договору про постачання електроенергії відмовити у повному обсязі.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "08" грудня 2016 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.