05.12.2016 Справа № 907/690/16
За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», м. Ужгород
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Свалява
про стягнення суми 7238,40 грн. компенсації вартості перерахованих обсягів природного газу.
Суддя господарського суду - В.В. Мокану
представники:
Позивача - Попович А.А., довіреність № 07/96д від 01.08.2016
Відповідача - не брав участі
СУТЬ СПОРУ: публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», м. Ужгород заявлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Свалява про стягнення суми 7238,40 грн. компенсації вартості перерахованих обсягів природного газу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, які обґрунтовано несанкціонованим втручанням в роботу газового лічильника.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення ухвал господарського суду від 04.11.2016 та 22.11.2016 долучені до матеріалів справи) в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча, надісланим суду через Ужгородський поштамт електронним повідомленням № 7 від 21.11.2016, яке було враховано при винесенні ухвали про відкладення розгляду справи від 22.11.2016, просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання по причині відрядження за межі області.
За таких обставин, справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
01.01.2016 р. між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (оператором ГРМ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживачем) укладено договір розподілу природного газу на умовах Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № N2498НКРЕКП (далі - договір), що є однаковим для всіх споживачів України, шляхом підписання споживачем (відповідачем) заяви - приєднання № 09426LEQ0VCP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с. 15-16).
Відповідача повідомлено, що ознайомитись з умовами договору можливо на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет, та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності.
Згідно п. 1.3. договору він є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Предметом договору є зобов'язання оператора ГРМ надати споживачу послугу з розподілу природного газу, та обов'язок споживача прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором (п. 2.1. договору).
У відповідності до п. 2.3. договору сторони при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (далі - кодекс).
Главою 6 розділу Х кодексу визначено порядок експлуатації комерційного вузла обліку та встановлено, що власник комерційного ВОГ (вузла обліку газу) або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). За збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені.
Вимоги до комерційного ВОГ визначені п. 5 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, який встановлює, що комерційний вузол обліку та його складові мають бути опломбовані пломбами з тавром відповідного органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, та пломбами заводу-виробника.
Засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 розділу Х кодексу.
19.05.2016 року за адресою м. Свалява, вул. Головна, 64 у присутності споживача ОСОБА_1 демонтовано лічильник G-4, завод виробник «МКМ», заводський номер 36852, для проведення періодичної повірки. На місці складено акт № 44 про демонтаж лічильника газу, який підписаний споживачем без зауважень та з відміткою про довіру виконання повірки без його участі. При підписанні вказаного акту споживача повідомлено про місце проведення повірки лічильника, а саме, в КПП ДП «Закарпаттястандартметрологія» по вул. Погорєлова, 2 в м. Ужгороді.
07.06.2016 ДП «Закарпаттястандартметрологія» за результатами повірки видано довідку про непридатність № 134761, згідно якої лічильник G-4, заводський номер 36852 визнано непридатним до використання через невідповідність вимогам п.
6.4.1 Рекомендацій Р 50-071-98 по зовнішньому вигляду: на пломбі державного повірника, якою пломбується пломба відлікового механізму, панель та корпус - відсутні тавра (встановлена заготовка свинцевої пломби), та складено акт про виявлені порушення від 07.06.2016. Про складення акту від 07.06.2016 відповідача інформовано листом від 13.06.2016.
За результатами проведення експертизи вищевказаного лічильника підтверджено результати повірки, про що складено акт № 4417 від 23.06.2016 та інформовано відповідача листом № ZK 08.2-ЛВ-2448-0716 від 22.07.2016.
Умовою підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу встановлено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу).
Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (п.4 гл. 1 розд. 1 кодексу).
Комісією ПАТ «Закарпатгаз» на засіданні 28.07.2016 розглянуто та задоволено питання допущеного відповідачем порушення.
У відповідності до приписів пункту 1 глави 4 розділу ХІ кодексу наслідком несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ є здійснення розрахунку об'єму необлікованого природного газу за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
В порядку наведеної норми відповідачу здійснено нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня останнього контрольного огляду вузла обліку (07.01.2016) до дня усунення порушення (акт про припинення газопостачання № 134 від 03.03.201).
Перерахований обсяг природного газу складає 953 м. куб.
Вартість розрахованого відповідно до вимог ХІ розділу кодексу необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, що припав на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акту про порушення (тобто до закриття балансового періоду) в повному обсязі має бути компенсована споживачем оператору ГРМ за цінами закупівлі природного газу оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу.
Вартість донарахованого відповідачеві об'єму природного газу складає суму 7238,40 грн. Платіжний рахунок від 28.07.2016 на сплату суми 7238,40 грн. вартості донарахованого об'єму природного газу надісланий відповідачеві листом № ZK08.2-СК-2755-0816 від 17.08.2016.
Неоплата відповідачем зазначеної суми 7238,40 грн. вартості донарахованого об'єму природного газу стала підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення зазначеної суми з відповідача в примусовому порядку. При цьому, сума 7238,40 грн. вартості донарахованого об'єму природного газу кваліфікується позивачем як збитки оператора ГРМ, яким є ПАТ «Закарпатгаз», оскільки обсяг
природного газу в результаті його несанкціонованого відбору відноситься до обсягу/об'єму природного газу, що є небалансом в газорозподільній системі.
У відповідності до п. 8.1. типового договору розподілу природного газу за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно вимог договору та чинного законодавства України.
В силу ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частинами 1, 2 статті 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, що передбачено ст.225 Господарського кодексу України.
За змістом ч.ч.1, 3, 4 ст. 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
За загальними правилами з відповідача можуть бути стягнуті збитки за наявності повного складу правопорушення, а саме:
1) порушення відповідачем своїх обов'язків перед позивачем;
2) наявності збитків, завданих відповідачем, в тому числі неодержаного позивачем прибутку;
3) причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності);
4) вини відповідача у настанні негативних наслідків, яка проявилась у будь -якій формі, тобто умислу, грубої або звичайної необережності.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У даному випадку, заявивши вимогу про застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків внаслідок порушення ним норм чинного законодавства, позивач належним чином довів наявність підстав для задоволення вказаної вимоги, а саме: як сам факт порушення відповідачем вимог закону при експлуатації комерційного вузла обліку газу та його складових, зокрема, засобу вимірювальної техніки (лічильника) шляхом несанкціонованого втручання в його роботу, так і вину відповідача, безпосереднім є також причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та шкідливим результатом у вигляді неотримання оплати позивачем, який не мав би місця у разі дотримання вимог чинного законодавства підприємцем ОСОБА_1.
З врахуванням наведеного позов підлягає задоволенню з віднесенням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1378 грн.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 05448610) суму 7238 (сім тисяч двісті тридцять вісім) грн. 40 коп. компенсації вартості перерахованих обсягів природного газу, а також 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.12.2016 року.
Суддя В.В. Мокану