Справа № 2-1607-2009
іменем України
05 червня 2009 року м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:
головуючого, судді ІЗОТОВА В.М.
при секретарі КРЕН А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, від якого вони мають неповнолітню доньку, ОСОБА_3. Через непорозуміння та різні погляди на життя між ними втрачено почуття любові й поваги один до одного, внаслідок чого вони припинили сумісне проживання і подружні відносини, мешкають окремо. Подальше збереження родини з урахуванням їх з відповідачем взаємних відносин вона вважає неможливим, через що просить суд шлюб розірвати.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та суду пояснила, що з березня 2007 року вони з відповідачем остаточно припинили шлюбні відносини й сумісне проживання. На теперішній час вона з донькою мешкають окремо. Між нею та відповідачем вже втрачено почуття любові один до одного, тому подальше збереження родини вона вважає неможливим, через що просить суд шлюб розірвати.
Відповідач проти позову не заперечував та пояснив суду, що також подальше збереження родини вважає неможливим.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки є обґрунтованими з наступних підстав.
В ході судового розгляду, з урахуванням наданих сторонами доказів, встановлено, що 01.12.2001 року між позивачкою та відповідачем зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим відділом РАГС Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області , актовий запис № 375 , від якого сторони мають неповнолітню доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження.
З березня 2007 року сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо. Дитина проживає разом із матір'ю.
Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На підставі викладеного, враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження родини з урахуванням їх взаємних відносин неможливо і суперечить інтересам сторін, суд вважає позовні вимоги позивачки обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Витрати, пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАГС, суд вважає за необхідне покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 3-5, 10, 15, 60, 110, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 01.12.2001 року відділом РАГС Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області , актовий запис № 375 - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану, стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати витрат, пов'язаних з реєстрацією розірвання шлюбу, звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя В.М.ІЗОТОВ