м. Вінниця
09 грудня 2016 р. Справа № 802/1769/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
27.10.2016 року Жмеринська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Жмеринська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1І.) пеню за порушення термінів сплати податку на додану вартість в сумі 5799,70 грн.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Заявлений адміністративний позов повністю підтримує.
Відповідач у судове засідання повторно на виклик суду не з'явився, поважність причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заперечень на позов від відповідача до суду не надходило, заяви щодо неможливості розгляду справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи через неможливість її прибуття в судове засідання також не подавалися.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрований Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та з 11.05.2000 року перебуває на податковому обліку у Жмеринській ОДПІ (Шаргородське відділення).
Як встановлено судом, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2011 року по справі № 2а/0270/5184/11 з ФОП ОСОБА_1 вирішено стягнути податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 5855,37 грн. 16.02.2015 року в межах виконаного провадження, відкритого на підставі виконавчого листа № 2а/0270/5184/11, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 13.12.2011 року, з відповідача стягнуто податкову заборгованість в сумі 5855,37 грн., у зв'язку з чим Жмеринською ОДПІ нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.
Згідно з карткою особового рахунку платника податків станом на 28.02.2015 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати пені по ПДВ в сумі 5799,70 грн.
Надаючи оцінку підставності позовних вимог Жмеринської ОДПІ про стягнення вказаної заборгованості, суд керується такими мотивами.
В силу положень ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Пунктом 54.5 статті 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. В такому разі нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПК України)..
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Як встановлено судом, відповідач у встановлений законом строк добровільно не сплатив суму узгодженого грошового зобов'язання, яка є предметом даного публічно-правового спору.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 9), на адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено першу податкову вимогу № 1/1031 від 26.11.2010 року на суму 5855,37 грн. та другу податкову вимогу № 2/1040 від 30.12.2010 року, після чого податковий борг змінився, але повністю не був погашений (з урахуванням нарахованої пені).
За таких обставин суд доходить висновку про наявність у позивача права на стягнення заборгованості за цим позовом.
Відповідно до положень ст.ст. 11, 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню шляхом стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 5799,70 грн.
На підставі положень ч. 4 ст. 94 КАС України сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 5799 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало Павло Ігорович