12 липня 2016 р. Справа № 804/3370/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про скасування розпорядження,-
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про скасування розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 17.05.2016 р. №1036 «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване розпорядження про застосування заходу впливу за прийняття необґрунтованого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, винесено відповідачем протиправно, оскільки ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», як страховик, при розгляді звернення страхувальника ОСОБА_2 діяв правомірно, у відповідності до вимог Правил страхування та умов укладеного договору страхування, та правомірно відмовив ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування. Вказує, що при складанні страхового акту про відмову у виплаті страхового відшкодування керувався тим, що наведені ОСОБА_2 обставини не входять в перелік страхових випадків, із настанням яких виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.
Позивачем до суду надано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача до суду не прибув, на адресу суду направив письмові заперечення на позов, в яких вказав, що за розглядом звернення ОСОБА_2 та поданих документів було встановлено прийняття позивачем необґрунтованого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Керуючись нормами Законів України «Про страхування», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зобов'язано ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» усунути порушення, про що надати відповідні документи. Отже, відповідач ввжає, що розпорядження від 17.05.2016 р. №1036 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У поданих запереченнях представник відповідача просить здійснювати розгляд справи без його участі.
Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та наявність клопотань сторін здійснювати розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 (страхувальник) та ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» (страховик) укладено договір страхування майна №CVCWGK00082651 від 31.08.2008 року, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном - житловий будинок за адресою: вул..Привокзальна, 25, с.Мамаівці, Черновецької області.
25.02.2016 року ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» складено страховий акт № Е.64.0.0.0/3-296, яким ОСОБА_2 відмовлено у виплаті, з причин того, що подія - тріщина у житловому будинку за адресою: вул..Привокзальна, 25, с.Мамаівці, Черновецької області - не входить до переліку страхових випадків, з настанням яких виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.
22.03.2016 року до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність ПрАТ “СК “Інгосстрах”.
22.04.2016 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), було складено акт №279/13-14/13/6 про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг ПрАТ “СК “Інгосстрах” (далі - акт).
Зазначеним актом встановлено, що до Нацкомфінпослуг надійшло звернення ОСОБА_2 щодо невиконання ПрАТ “СК “Інгосстрах” зобов'язань за договором страхування майна №CVCWGK00082651 від 31.08.2008 року (далі - Договір) та порушення вимог законодавства про фінансові послуги.
Так, у зверненні ОСОБА_2 порушувалося питання щодо відмови ПрАТ “СК “Інгосстрах” у виплаті страхового відшкодування за Договором. З метою належного розгляду питань, порушених у зверненні ОСОБА_2, Нацкомфінпослуг надіслано вимогу щодо отримання від ПрАТ “СК “Інгосстрах” інформації та документів, за розглядом яких виявлено, що 10.02.2016 року з'явились тріщини різних розмірів та довжини майже на всіх стінах будинку, як всередині, так і ззовні у зв'язку з просіданням ґрунту. На підтвердження зазначеної події ОСОБА_2 надано до ПрАТ “СК “Інгосстрах” Довідку від 16.02.2016 р. № 26 про інженерно-геологічні умови ділянки та причини деформації будинку по вул. Привокзальній, 25 в с. Мамаївці, Кіцманського р-ну, видану Приватним акціонерним товариством «Геотехнічний інститут» (далі - ПрАТ «Геотехнічний інститут») Чернівецька філія, відповідно до висновку якої деформацію будинку спричинили процеси усадки (зменшення в об'ємі) ґрунтів основи фундаменту внаслідок зміни їх водно-температурного режиму.
Відповідно до акту 25.02.2016 р. ПрАТ “СК “Інгосстрах” прийнято рішення про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування (страховий акт від 25.02.2016 р. № Е.64.0.0.0/3-396) у зв'язку з тим, що заявлена подія не входить в перелік страхових випадків за Договором, із настанням яких виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування. Проте, згідно із пунктом 7.1 Договору просідання ґрунту (Ризик В) включено в перелік випадків, що визнаються страховими.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до акту ПрАТ “СК “Інгосстрах” прийнято необґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та порушено вимоги законодавства у сфері фінансових послуг, а саме:
- частини 2 статті 20 Закону України «Про страхування» щодо зобов'язання страховика виконувати обов'язки, передбачені умовами договору страхування;
- пункту 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 р. № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.09.2003 р. за № 805/8126, щодо зобов'язання страховика дотримуватись обов'язків, визначених статтею 20 Закону України «Про страхування».
17.05.2016 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, прийнято оскаржуване розпорядження №1036, яким постановлено зобов'язати ПрАТ “СК “Інгосстрах” усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 07.06.2016 року.
Підставою для висновку про допущення порушень на ринку фінансових послуг позивача стали заяви страхувальника ОСОБА_2.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 1 “Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг”, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року №1070/2011 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним ОСОБА_3 України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
Згідно статті 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до чч.2-3 ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про страхування”, підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Так, умови страхування є невід'ємною частиною договору страхування, та є додатком до вказаного договору.
Як установлено судом, між ОСОБА_2 (страхувальник) та ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» (страховик) укладено договір страхування майна №CVCWGK00082651 від 31.08.2008 року, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном - житловий будинок за адресою: вул..Привокзальна, 25, с.Мамаівці, Черновецької області. Пунктом 7.1 вказаного договору визначено, що страховими випадками за договором є: ризик А (пошкодження майна внаслідок пожежі, вибуху) - згідно п.п.3.1.1 Правил добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; ризик В (пошкодження майна внаслідок стихійних явищ): смерчу, урагану, бурі, шторму, тайфуну, сході снігових лавин, обвалу, оповзню, селі, повені, паводку, зливи, граду, просідання ґрунту, затоплення ґрунтовими водами, падіння дерев, каміння, землетрусу - згідно п.п.3.1.2 - 3.1.7 Правил добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.
Отже, просідання ґрунту є страховим випадком за договором.
Відповідно до довідки ПрАТ «Геотехничний інститут» від 16.02.2016 р. №26, деформацію будинку за адресою: вул..Привокзальна, 25, с.Мамаівці спричинили процеси усадки (зменшення в об'ємі) ґрунтів основи фундаменту внаслідок зміни їх водно-температурного режиму.
Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність у переліку страхових випадків пошкодження майна внаслідок усадки (зменшення в об'ємі) ґрунтів, оскільки «усадка (зменшення в об'ємі) ґрунтів» та просідання ґрунту є лише різним формулюванням однієї і тієї події - просідання ґрунту, що, у свою чергу, призводить до руйнування різних об'єктів та змін у ландшафті.
Також суд зазначає, що зідно до пункту 3 частини 1 постанови КМУ України від 26.12.2016 №1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» (далі-Положення) основними завданнями ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно до частини 28 Положення складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Таким чином, в даному випадку до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій не відноситься питання щодо надання акту обстеження чи іншого висновку.
Згідно наказу Державного комітету України з питань житлового - комунального господарства від 17.05.2005 року №76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, до повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово- комунальних послуг відноситься; регулювання відносин у сфері житлово- комунальних послуг; порядок доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показів засобів обліку; права та обов'язки споживачів, виконавців, виробників; оформлення претензій споживачів до виконавців; порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг визначаються згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Загальний огляд здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти - експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій.
Виявлені під час оглядів дефекти, деформації конструкцій або обладнання будинків, що можуть призвести до зниження несучої спроможності й стійкості конструкцій або будинків, обвалів чи порушення нормальної роботи обладнання, усуваються виконавцем послуг із залученням, у разі необхідності, спеціалізованої організації.
Таким чином, залучення ПрАТ «Геотехничний інститут» до надання довідки про інженерно- геологічні умови ділянки та причини деформації будинку по вул. Привокзальній, 25 в с. Мамаївці Кіцманського р-ну є правомірним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що позивач, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, діяв не у відповідності до наданих йому повноважень та встановлених правил страхування Законом України “Про страхування”, договором страхування майна №CVCWGK00082651 від 31.08.2008 року та умовами страхування, чим порушено вимоги законодавства у сфері фінансових послуг. Отже, оскаржуване розпорядження від 17.05.2016 р. №1036 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вище викладене, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1