Справа №2-45/2009 рік
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
12 січня 2009 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Дорош В.В.
при секретарі - Гула О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту від 10 травня 2000 року і свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 липня 2005 року, а також реєстрацію права власності 29/50 будинку від 8 листопада 2005 року недійсним
Позивач посилається на те, що 28 травня 2001 року помер їх батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і після його смерті залишилася спадщина, яка складається із 29/50 частини житлового будинку за № 10 по вулиці Пушкіна в місті Ананьєв, Одеської області та господарських будівель.
Після смерті батька ніхто із них не звернувся в державну нотаріальну контору за отриманням свідоцтва про право власності на спадщину тому що згідно домовленості і на підставі досягнутої взаємної згоди в будинку № 10 по вулиці Пушкіна став проживати їх рідний брат ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 31 травня 2008 року.
Згідно волі батька все спадкове майно після його смерті переходить спадкоємцям по закону тобто їм, його дітям, в рівних частинах, заперечень з цього питання не було, вони його фактично прийняли і вступили в володіння спадщиною.
31 травня 2008 року помер їх брат ОСОБА_5 і для вирішення питання про спадщину після смерті батька, вони звернулись в державну нотаріальну контору і тільки в цей час їм стало відомо що 10 травня 2000 року батько склав заповіт, посвідчений Ананьївською районною державною нотаріальною конторою за реєстром №784, і спадкоємцем зазначеної в заповіті 29/50 частини житлового будинку за №10 по вулиці Пушкіна в місті Ананьєві Одеської області є ОСОБА_5 Про існування заповіту вони раніше не знали.
12 липня 2005 року, на підставі зазначеного заповіту ОСОБА_5 отримав в Ананьївській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно отриманого свідоцтва і отриманого витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 8 листопада 2005 року зареєстрував в Ананьївському районному бюро технічної інвентаризації право власності на 29/50 частки будинку № 10 по вул. Пушкіна в м. Ананьєв Одеської області.
Після смерті брата ОСОБА_5 спадкоємцем в цій справі є його дружина ОСОБА_3
Згідно прикінцевих та перехідних положень до ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Тому в даному випадку має чинність ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року.
Вони вважають, що заповіт від 10 травня 2000 року слід визнати недійсним, оскільки їх батько був хворим, протягом останніх років часто перебував в лікарні, постійно приймав призначені ліки, в тому числі і обезболюючі на основі морфію, що позначалось на неадекватності його поведінки і вчинків, за його поведінкою, вчинками був необхідний постійний контроль.
Відповідно до свого віку та за станом здоров'я на момент складання заповіту батько знаходився в такому психологічному стані, що не міг усвідомлювати значення своїх дій та не міг керувати ними, тому заповіт від 10 травня 2000 року не відображає дійсної волі батька.
Згідно ст. 55 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року правочин, вчинений громадянином, хоча і дієздатним, але який знаходився в момент його вчинення в такому стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та не міг керувати ними, може бути визнано судом недійсним.
Виходячи з вищезазначеного позивачі вважають, що вони як спадкоємці за законом першої черги мають право на спадщину, а заповіт і наступні дії на його підставі мають бути визнані недійсними, тому просять в изнати заповіт ОСОБА_4 складений 10 травня 2000 року на користь ОСОБА_5 - недійсним та витребувати із Ананьївської державної нотаріальної контори спадкову справу № 225-2005, із райлікарні медичну картку на ОСОБА_4
В судове засідання позивачі не з'явилися , надали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, наполягають на позовних вимогах.
Відповідач в судове засідання не зявилася пред'явлений позов визнала та надала відповідну заяву про розгляд справи у її відсутність ,
Від представників третіх осіб надійшло повідомлення по телефону про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши матеріали цивільної справи ( а.с.6-9), суд вважає, що позовні вимоги з урахуванням встановлених обставин та фактів ,необхідно задовольнити
З урахуванням позовних вимог витрати залишити за позивачем.
Керуючись Законом України «Про власність»; ст.ст. 529,548,549 ЦК України (1963) ; ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України, суд -,
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту від 10 травня 2000 року і свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 липня 2005 року, а також реєстрацію права власності 29/50 частки будинку від 8 листопада 2005 року недійсним задовольнити.
Визнати заповіт ОСОБА_4 від 10 травня 2000 року на користь ОСОБА_5 за реєстровим номером №784, посвідчений Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області і свідоцтво про право на спадщину за даним заповітом від 12 липня 2005 року, а також реєстрацію права власності на нерухоме майно :29/50 частки будинку розташованого по вул.Пушкіна,№10, в м.Ананьїві, Одеської області від 8 листопада 2005 року недійсними.
На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.
Головуючий суддя: В.В.Дорош