справа №2-215/09р.
22 квітня 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Скрипник К.О.,
при секретарі - Олексієнко О.В.;
за участю представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ОСОБА_3 11 квітня 2007 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що 15 жовтня 2006 року він керуючи належним йому та його батьку ОСОБА_5 автомобілем НОМЕР_1 рухаючись по вул. Набережна Заводська у м. Дніпропетровську о 18-30 год. зіткнувся з автомобілем Тойота, д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, котрий при виникненні перешкод у русі не прийняв всі необхідні міри до зниження швидкості. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2006 року ОСОБА_4 визнаний винним у вказаній ДТП. В результаті ДТП автомобілю позивача були заподіяні ушкодження. Крім того, діями відповідача позивачу були спричинені моральні страждання, у зв'язку пошкодженням його автомобіля. Позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 9800,78 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та судові витрати.
30 січня 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому вказав, що 15 вересня 2006 року він здійснюючі рух по вул. Набережній Заводській у м. Дніпропетровську біля 18-30 год. зіткнувся з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 В результаті ДТП, яка мала місце 15 вересня 2006 року, був пошкоджений автомобіль Тойота Лексус, д/н НОМЕР_2. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2006 року, ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні ДТП. В результаті ДТП автомобіль Тойота Лексус тривалий час знаходився у ремонті, що завдало ОСОБА_4 маральну шкоду, у зв'язку з пошкодженням автомобілю. Просив стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав первісні позовні вимоги та просив задовольнити. Зустрічні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на обставини, викладені у позові.
Представник ОСОБА_4 у судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні. Зустрічні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у зустрічному позові.
Треті особи у судове засідання не з'явились, письмово просили справу розглядати у їх відсутність.
Дослідивши адміністративні матеріали № 3-11443/06р. на водія ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, № 3-11446/06р. на водія ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП, матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 вересня 2006 року о 18-30 год. ОСОБА_4 керуючи по вул. Набережній Заводській у м. Дніпропетровську належним ОСОБА_6 автомобілем Тойота Лексус, д/н НОМЕР_2 на підставі довіреності, при виникненні перешкод у русі не прийняв всі необхідні міри до зниження швидкості руху аж до повної зупинки, а ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 при початку руху не впевнився у його безпеці, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних автомобілів та заподіяння ним пошкоджень (а.с.7,85).
В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Так, згідно постанов Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2006 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуті до адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 грн. (а.с.6).
У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної безпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Суд, враховуючи висновок судової автотехнічної експертизи № 663/08 від 07 травня 2008 року (а.с.103-110), обставини дорожньо-транспортної пригоди та тяжкість допущених правопорушень Правил дорожнього руху, встановлює однакову вину обох водіїв джерел підвищеної безпеки, а саме по 50%.
Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця (свідоцтво МЮ України №22 від 10.06.2005р.) за №418/06 складеного 30 вересня 2006 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобілю НОМЕР_4 внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 9800,78 грн. (а.с.8-32).
Враховуючи той факт, що власником автомобілю Тойота Лексус, д/н 00150СМ, не було заявлено позову про відшкодування матеріальної шкоди, у зв'язку з її відшкодуванням страховою компанією, та беручи до уваги висновок спеціаліста автотоварознавця № 418/06 від 30 вересня 2006 року суд вважає, що з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 9 800,78 х 50%:100= 4 900,39 грн.
В той саме час, суд вважає, що немає підстав для відшкодування сторонами моральної шкоди, у зв'язку з їх однаковою виною у вказаній дорожньо-транспортній пригоді та заподіянні моральної шкоди.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: по сплаті судового збору - 25,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 15 грн., витрати за складання висновку спеціаліста автотоварознавця - 150 грн., витрати на правову допомогу - 1000 грн., а всього 1190,50 грн.
На підставі викладеного і керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92, із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 08.07.94, №11 від 30.09.94, №15 від 25.05.98, №9 від 24.10.2003 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст. 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 4900 гривень 39 копійок (чотири тисячі дев'ятсот гривень 39 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1190 гривень 50 копійок (одна тисяча сто дев'яносто гривень 50 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.О. Скрипник