Справа № 2-606/2009 р.
15 травня 2009 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого Копчинського В.І.
при секретарі Кулик Т.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивачка в позові вказує, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 19.03.1994 року. Від даного шлюбу у них є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Сімейне життя між ними не склалося, вони хоч і проживають разом, однак, не підтримують подружні відносини, не ведуть спільне господарство. З серпня 2008 року відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання сина, не цікавиться його життям, участі у його вихованні не приймає. Тому звертається до суду з даним позовом.
В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила стягувати з відповідача на утримання сина щомісячно аліменти в розмірі ј частини його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 19.03.1994 року. Від даного шлюбу у них є син син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Сторони не підтримують подружні відносини. Відповідач з серпня 2008 року не надає матеріальну допомогу на утримання сина, не цікавиться його життям, участі у його вихованні не приймає.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тому вимоги позивачки є законними.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.180, 181, 183 СК України, ст.ст.10, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити. Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця АДРЕСА_1,Вінницької області, прописаний в АДРЕСА_2, інвалід ІІ групи, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 21 квітня 2009 року, щомісячно до досягнення нею повноліття.
Враховуючи, що ОСОБА_2 являється інвалідом ІІ групи, тому на підставі ст.4 ч.1 п.18 Декрету КМУ “Про державне мито” звільнений від сплати державного мита, державне мито в сумі 51 грн. компенсувати за рахунок держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету Калинівський район витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 250 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.