Справа № 2-а-5178 2009 рік
22 травня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Ісаєвій Д.А. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області, Головного управління МВС України в Київській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання до вчинення певних дій,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Головного управління ПФУ у Київській області мотивуючи тим, що він є учасником бойових дій, звільнився з органів МВС з 15.08.2006 року, він вважає, що йому невірно було проведено нарахування пенсії щодо розрахунку додаткових видів грошового забезпечення, з 01.01.2007 року функції по призначенню та виплаті пенсій особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ передані до органів ПФУ, йому було відмовлено відповідачем в проведенні перерахунку пенсії. А тому позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача, зобов'язати Головне управління ПФУ у Київській області перерахувати і виплатити йому пенсію у розмірі 2312 грн.25 коп. з 15.08.2006 року по 31.12.2007 року.
Згідно ухвали суду від 07.05.2009 року в якості співвідповідача по справі було залучено Головне управління МВС України в Київській області.
В суді позивач, його представник за усним клопотанням підтримали повністю позовні вимоги до Головного управління ПФУ у Київській області.
Представник Головного управління ПФУ у Київській області до суду не з'явилася, але суду надано письмові заперечення відповідача на позов та заява щодо розгляду справи без участі представника Головного управління ПФУ.
Представник Головного управління МВС України в Київській області на підставі довіреності позов не визнала та пояснила, що розрахунок пенсії позивача у 2006 році на момент звільнення його зі служби проведено відповідно до вимог діючого на той час законодавства, а саме: ст.40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», згідно вимог якої розрахунок додаткових видів грошового забезпечення для призначення пенсії проводиться за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, з 01.01.2007 року всі справи пенсіонерів МВС України передані до органів ПФУ, підстав для перерахунку пенсії позивача за минулий час з 15.08.2006 року по 31.12.2007 року Головне управління МВС України у Київській області не вбачає.
Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з слідуючих підстав.
Так, по справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив службу в УДАІ ГУ МВС України у Київській області і згідно з наказом по особовому складу від 07.08.2006 року за № 232 о/с був звільнений в запас за п.64 «б» /через хворобу/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 14 серпня 2006 року, що стверджується випискою з цього наказу /а.с.9/.
З матеріалів справи також вбачається, що з 15.08.2006 року позивачу було призначено пенсію по інвалідності ГУ МВС України у Київській області згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що слідує з копії пенсійного посвідчення позивача /а.с.10/, не заперечується сторонами по справі.
Розрахунок пенсії позивачу проводився із сум грошового забезпечення, що зазначені в грошовому атестаті, який оформлено УДАІ ГУ МВС України у Київській області /а.с.15/, додаткові види грошового забезпечення враховані в середньому розмірі, що склалися за 24 останні місяці служби, згідно з довідкою УДАІ ГУ МВС України у Київській області /а.с.14/.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» при звільненні у 2006 році для обчислення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим /спеціальним/ званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення /надбавки, доплати, підвищення/ та премії в розмірі, що визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому КМ України. При цьому при обчисленні пенсій у розрахунок грошового забезпечення не включаються щомісячні надбавки /доплати/, встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі.
При цьому п.30 ст.77 цього ж Закону дію ч.3 ст.43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обчислення пенсій з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою, на 2006 рік зупинено.
А як вказано вище в постанові, при призначенні пенсії позивачу додаткові види грошового забезпечення і були враховані за 24 останні місяці служби відповідно до вищевказаних правових норм, що позивач вважає незаконним.
Але положення ст.40 Закону «Про державний бюджет України на 2006 рік» неконституційними не визнавались.
За ст.75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, відсутній також закон, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
А Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» є актами єдиного органу законодавчої влади, актами однакової юридичної сили.
Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України вказав на те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Згідно з ч.3 ст.150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Отже, за наявності двох законів, норми яких по-різному регулюють конкретні суспільні відносини, під час вирішення спорів необхідно застосовувати положення закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритетності тієї норми, яка прийнята пізніше.
А тому враховуючи те, що ст.40 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» фактично було змінено положення ст.43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» стосовно розрахунку пенсії, то суд вважає, що в даному випадку необхідно було застосовувати норми Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
А позивачу і було проведено розрахунок пенсії ГУ МВС України у Київській області саме з врахуванням вказаних норм Закону.
Крім того, положення ч.3 ст.43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було зупинено на 2006 рік, про що вказано вище, тобто, позивач просить суд застосувати недіючу на момент звільнення його зі служби норму права.
До того ж, згідно ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Отже, проаналізувавши все наведене вище, суд приходить до висновку, що при проведенні розрахунку пенсії позивачу з 15.08.2006 року ГУ МВС України у Київській області було дотримано положень діючих на той час нормативноправових актів з питань обчислення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу МВС України.
Позивач, його представник в обґрунтування своїх вимог посилаються також на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, що суд вважає необґрунтованим.
Так, ст.37 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» також було встановлено, що звільненим у 2006-2007 роках особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей до грошового забезпечення для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим /спеціальним/ званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення /надбавки, доплати, підвищення/ та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому КМ України.
А п.25 ст.71 цього Закону було зупинено на 2007 рік дію частини третьої ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вказані положення Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не визнавались неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.
За ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
А оскільки Конституційний Суд України такого рішення не приймав, на що вказано вище в постанові, то зазначені правові норми були діючими і в 2007 році.
Позивач просить суд зобов'язати саме Головне управління ПФУ у Київській області провести йому перерахунок пенсії з 15.08.2006 року по 31.12.2007 року.
Але відповідно до ст.99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови КМ України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» функції з призначення та виплати пенсій бувшим працівникам МВС були передані до органів ПФУ з 01.01.2007 року.
Тобто, Головним управлінням ПФУ у Київській області виплата пенсії позивачу з 01.01.2007 року проводиться на підставі переданих з МВС документів, призначення пенсії позивачу було проведено ГУ МВС України у Київській області з 15.08.2006 року.
Отже, вимоги позивача щодо зобов'язання саме Головного управління ПФУ провести перерахунок його пенсії за період з 15.08.2006 року суд вважає необґрунтованими ще й з тих підстав, що органам ПФУ ці функції передані тільки з 01.01.2007 року, а ПФУ не є правонаступником МВС України.
Про це вказано і в листі Мін'юсту України від 30.03.2007 року № 21-46-139 /а.с.33/, в якому, зокрема, роз'яснено, що до 2007 року кошти на призначення та виплату пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачались у законах про Державний бюджет на відповідний рік цим органам, а з 01.01.2007 року ці кошти передбачені ПФУ.
Отже, з врахуванням всього наведеного, суд вважає, що розрахунок пенсії позивачу ГУ МВС України у Київській області з 15.08.2006 року було проведено у відповідності до діючих правових норм і підстав для перерахунку пенсії суд не вбачає.
Суд також вважає, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача і Головним управління ПФУ у Київській області, оскільки виплата пенсії позивачу з 01.01.2007 року проводиться органами ПФУ на підставі переданих пенсійних документів, крім того, порядок розрахунку пенсій особам офіцерського і рядового складу органів МВС в 2007 році не змінився.
А тому суд відмовляє в задоволенні позову за його необґрунтованості, оскільки призначення і виплата пенсії позивачу з 15.08.2006 року по 31.12.2007 року проведені у відповідності до діючого на той час законодавства.
Керуючись ст.ст. 75,95,150,152 Конституції України, ст.4 Бюджетного Кодексу України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішеннями Конституційного Суду України від 03.10.1997 року № 4-зп та від 09.07.2007 року № 6-рп, постановою КМ України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», ст.ст.6,17,158-163,167,185,186 КАС України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Суддя Дмитренко А.М.