Справа № 2-504/2008 p. РІШЕННЯ
Іменем України
18 лютого 2008 року смт Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: судді Шевченко І.В., при секретарі Нестеровій М.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 Севшгі Нариманівни до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
встановив:
У лютому 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 07.04.2007 року.
Позивачка зазначила, що перебуває з відповідачем у шлюбі, однак спільне життя в них не склалося з-за ревнощів відповідача, у теперішній час вони проживають окремо. Неповнолітніх дітей від шлюбу не мають.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, пояснила, що з січня 2008 року вони з чоловіком проживають окремо, оскільки в них різні характери, вони часто сварилися з-за ревнощів відповідача, шлюбних відносин не підтримують; відповідач у судовому засіданні просив шлюб розірвати, оскільки позивачка його зрадила.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що 07.04.2007 року сторони зареєстрували шлюб (а.с. 4).
Згідно зі ст.ст.21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, якій грунтується на їх вільній згоді.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, дітей від якого не мають, за період спільного життя створити міцної родини не змогли, з січня 2008 року проживають окремо та не підтримують шлюбних відносин, розірвання шлюбу є взаємним бажанням сторін.
У відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що почуття любові та поваги між сторонами утрачено, вони спільного господарства не ведуть, на примирення не згодні, разом не проживають, у зв'язку з чим подальше спільне проживання та збереження сім'ї не можливе, розірвання шлюбу буде відповідати бажанням сторін, не порушуватиме прав та інтересів третіх сторін і відповідатиме їх інтересам.
Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.11, 130, 169, 209, 213-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ;
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 07 квітня 2007 року відділом РАЦС Красногвардійського РУТО АР Крим, актовий запис № 29, розірвати.
Стягнути при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 держмито у дохід держави у розмірі по 8,50 гривень з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 19 березня 2008 року через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.