Справа 2-а-242/09
24 червня 2009 року Демидівський районний суд
Рівненської області
Одноособово суддя Демидівського районного суду Рівненської області Лободзінський А.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Демидівської райдержадміністрації Рівненської області про зобов»язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Демидівської райдержадміністрації Рівненської області, в якому просить зобов»язати управління праці та соціального захисту населення нарахувати та виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по грудень 2008 року , в розмірі передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції 2001 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 24 лютого 2007року народження, на якого одержує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку . Вважає, що така допомога у 2007 та 2008 роках виплачувалась їй не в повному обсязі, як це передбачено ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції від 2001 року.
Так, пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік» дію ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», яка визначала розмір допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, було зупинено. Через це у 2007 році мала б одержати допомогу в розмірі - 2799 гривень, а одержала - 876,30 гривень. У 2008 році також не одержала допомоги по догляду за дитиною у вище зазначеному розмірі, саме мала б одержати 6483 гривень, а одержала 1566,03 Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, такі положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними. Крім цього, вказує на звуження змісту і обсягу конституційних прав її неповнолітньої дитини на належний рівень соціального забезпечення посилаючись на Рішення Конституційного суду України від 11.10.2005 року № 8-ри/2005. Зокрема, Конституційний Суд у своєму рішенні зазначив, що пільги компенсації, гарантії, є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній рівень життя, тому звуження обсягу та змісту цього права, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції не допускається і не можуть бути скасовані. Незважаючи на це, відповідачем перерахунку державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по 31 грудня 2008 року не проведено та вказаних коштів не виплачено.
Управління праці та соціального захисту населення Демидівської райдержадміністрації позов не визнало. В своїх запереченнях посилається на відсутність належного законодавчого регулювання нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, передбачених ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» у редакції 2001 року за минулий період, а також бюджетних асигнувань на вказані цілі .
Крім цього, просить застосувати передбачені ст.100 КАС України наслідки пропуску строків позовної давності та в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Вивчивши подані відповідачем заперечення та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Позивачкою пропущено встановлений законодавством строк стосовно оскарження дій управління праці та соціального захисту населення по нарахуванню та виплаті їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 2007 року. Однак, так - як ОСОБА_1 є матір»ю та доглядає малолітню дитину, що перешкоджало їй своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною. У зв»язку з цим, підстави для застосування наслідків пропущення строку для звернення до суд відсутні.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину сина ОСОБА_2 24 лютого 2007року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження від 5 березня 2007року серії I-ГЮ №043594
Відповідно до ст. 5 . Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» обов»язок по призначенню та виплаті держаної допомоги сім»ям з дітьми несуть органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
В 2007 році позивач одержала від відповідача державну допомогу на доньку в слідуючих сумах: за період січень-березень 2007 року - не отримувала; квітень- 46,54 грн., травень- 103,19 грн., червень-серпень 2007 року по 99,72 грн. на місяць; вересень - 108,54грн.; жовтень - листопад - 103,41грн.; грудень- 112,05грн., всього 876,30 гривень, що підтверджується дослідженою в судовому засіданні довідкою управління праці та соціального захисту населення в Демидівської райдержадміністрації - ( а.с.7). Вказана допомога позивачці нарахована та виплачена відповідачем в розмірі, визначеному ст.15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з урахуванням внесених до неї змін абзацом третім частини другої статті 56 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік». Відповідно до згаданого Закону у 2007 році встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних застрахованих осіб, у прядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 абзац третій частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет в Україні на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Згідно п.3. резолютивної частини рішення, положення абзацу третього частини другої статті 56, Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ), визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, починаючи з 9 липня 2007 року положення ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» із змінами внесеними до неї абзацом третім частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет в Україні на 2007 рік» втратили свою чинність. А отже, підстави, для нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі, передбаченому ст.15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з урахуванням внесених до неї змін абзацом третім частини другої статті 56 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік», починаючи з 9 липня 2007 року в управління праці та соціального захисту населення Демидівської райдержадміністрації були відсутні. За таких обставин з 9 липня 2007 року підлягала нарахуванню та виплаті позивачці допомога по догляду за дитиною, в розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції 2001 року.
Незважаючи на це, як видно з дослідженої судом довідки управління праці та соціального захисту населення Демидівської райдержадміністрації позивачці за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року нараховано та виплачено допомогу, розмір якої не відповідає правилу ст.15 згаданого Закону в редакції 2001 року.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що дії управління праці та соціального захисту населеня Демидівської райдержадміністрації в Рівненській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1Л допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є неправомірними. А тому, суд вважає необхідним зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці допомогу по догляду за дитиною за вказаний період відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції 2001 року в розмірі прожиткового мінімуму, для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з урахуванням виплачених сум.
Посилання позивача на неправомірність дій відповідача щодо виплати допомоги за період 2008 року суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Частиною третьою статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 23 розділу II Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» частину першу статті 15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» викладено в слідкуючій редакції: « Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленому для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. При цьому, пункт 3 розділу VIII Закону « Прикінцеві та перехідні положення» викладено в такій редакції: « Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
З дослідженої судом довідки № 04-08/153 від 23 квітня 2009 року вбачається, що за період з січня по грудень 2008 року, розмір допомоги, виплаченої позивачу становить більше 130 гривень на місяць, а отже допомога виплачувалась в розмірі, визначеному законодавством у 2008 році.
Оскільки, правова норма, передбачена ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» не скасована, то обсяг існуючих прав і свобод громадян, які передбачені цією нормою, залишається незмінним.
Крім цього, аналіз зазначеної норми, після внесених до неї змін засвідчує, що її зміст в порівнянні з редакцією від 2001 року не звужує зміст передбаченого Конституцією України права громадян на соціальних захист, оскільки передбачає грошове забезпечення дітей до досягнення трирічного віку на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. В тому випадку, коли сукупний дохід сім»ї в розрахунку на одну особу є меншим вказаного прожиткового мінімуму, держава зобов»язується виплачувати допомогу в розмірі різниці між такими доходами та прожитковим мінімумом, аби досягти його рівня.
Правило пункту 3 розділу VIII згаданого Закону передбачає поетапне збільшення розміру держаної допомоги, який дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, а отже є таким, що не звужує, а навпаки розширює зміст існуючого права на соціальне забезпечення.
Пленум Верховного Суду України в п.2 Постанови № 9 від 01.11.1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз»яснює : « Суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії… Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі, коли закон, який був чинний до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього суперечить їй.».
Таким чином, посилання позивача на ту обставину, що ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» із змінами внесеними Пунктом 23 розділу II Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» звужує обсяг та зміст права її дітини на належний рівень соціального забезпечення не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
На цій підставі, суд прийшов до висновку, що норми ст. 22 Конституції України, як норми прямої дії, до спірних у даній справі правовідносин в частині визнання неправомірними дій відповідача за період 2008 року, застосуванню не підлягають, у зв»язку з чим дії управління праці та соціального захисту населення Демидівської райдержадміністрнації по виплаті позивачу допомоги за цей період є правомірними. А тому, в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 . слід відмовити.
Враховуючи вище викладене, на підставі ст.22 Конституції України, ст.ст.3,5,15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції 2001 року, ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», пункту 23 розділу II Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішення Конституційного України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, керуючись ст.ст. 7-12,122,158,162-163 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Демидівської райдержадміністрації в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі встановленого прожиткового мінімуму на 2007 рік для дітей віком до 6 років, з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено через Демидівський районний суд Рівненської області до Львівського адміністративного апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення в 10-денний строк з дня його оголошення, з подальшим поданням після цього у 20-денний строк апеляційної скарги.
Суддя: підпис
Суддя Демидівського районного суду А.С.Лободзінський