пр. № 1-кп/759/34/16 ун. № 759/7714/14-к
09 грудня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганську, зареєстрована: АДРЕСА_1 , яка обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 255 КК України, -
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_6 , обвинувачена ОСОБА_7 , захисник - ОСОБА_8 , інші учасники - потерпілі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інші (всього 226 осіб); представники потерпілих - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , -
У зв'язку з тим, що судовий розгляд у межах вказаного кримінального провадження на даний час не закінчено, а строк дії обраного щодо обвинуваченої запобіжного заходу закінчується, прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_15 у вчиненні особливо тяжких і тяжких злочинів, наявний ризик переховування обвинуваченої від суду внаслідок репутації останньої, як перебувала у розшуку декілька років, вважав за необхідне продовжити тримання ОСОБА_15 під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник заперечували проти продовження тримання під вартою, обвинувачена вважає себе також потерпілою від дій ОСОБА_16 . Крім того, обвинувачена заявила власне клопотання про зміну обраного щодо неї заходу забезпечення на інший.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої, її захисника, приймаючи до уваги різні висловлені раніше думки потерпілих, окремі з яких вимагали подальшого тримання під вартою обвинуваченої, другі - заявили про відсутність до неї претензій і просили звільнити з під варти, а інші - залишали вирішення цього питання на розсуд суду, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що обраний щодо обвинуваченої ОСОБА_15 запобіжний захід належить продовжити, а клопотання захисту задоволенню не підлягають. При цьому, суд бере до уваги таке.
Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_7 , опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його рішення (ризик переховування). Обсяг проведених судом процесуальних дій під час даного судового провадження та їх результати не зменшують цей ризик, навпаки, вказує на те, що, крім раніше оцінених судом обставин, які раніше обґрунтовували існування такого ризику, а саме, «характер групових протиправних дій» та «тяжкість покарання», з'явилися й нові - ухилення від слідства інших осіб, які також обвинувачуються у вчиненні згаданих групових дій, що набуло системного характеру. Результати проведених судом процесуальних дій тільки підвищують існування вказаного ризику, оскільки змістовно наповнюють фактичні обставин, які його обґрунтовують.
Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів (ст. 12 КК України).
Суд приймає до уваги на виконання вимог ст. 178 КПК України і дані про особу обвинуваченої, яка не має утриманців, відтак її соціальні зв'язки за місцем фактичного проживання не можна визнати стійкими.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги стан здоров'я ОСОБА_15 , щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, дані про її особу, сімейний стан, позитивні характеристики, які суд оцінює у сукупності з іншими даними, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо неї запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та її належну поведінку, попередити вчинення нових злочинів.
Строк, протягом якого триває судовий розгляд, не виходить за межі розумного для того, щоб продовжити перевіряти вагомість доказів, з огляду на їх надзвичайно великий обсяг.
Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченій, суд застосовує таке обмеження її права на свободу, виходячи з потреб даного судового розгляду як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи, яке з огляду на практику Європейського суду з прав людини для суду залишається домінантним керівним принципом і в даному випадку. Враховуючи обставини даного провадження, його тривалість, колегія суддів не знаходить підстав для зменшення визначеного раніше розміру застави, який здатен забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене суд, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 201, 205, 331, 369-372 КПК України, ст. ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обраного щодо обвинуваченої ОСОБА_15 - задовольнити.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_15 - залишити без зміни, продовжити строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Луганську, під вартою на шістдесят днів, тобто по 07 (включно) лютого 2017 року, і утримувати її у Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання обвинуваченою ОСОБА_17 покладені на неї обов'язки - шістнадцять тисяч розмірів мінімальних заробітних плат, тобто в розмірі 22 048 000 грн, після внесення якої ОСОБА_7 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України. У разі внесення застави, покласти строком на два місця з дня звільнення з під варти на обвинувачену ОСОБА_18 обов'язки, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, - не виконання яких тягне можливість застосування до неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ: ОСОБА_19
ОСОБА_20
ОСОБА_21