Справа № 761/36637/16-п
Провадження № 3/761/7153/2016
09 грудня 2016 року
суддя Шевченківського районного суду м. Києва Бугіль Володимир Вячеславович, при секретарі Сімонова І.Ю., за участю правопорушника ОСОБА_1, представника правопорушника - адвоката Міхо К.В., другого учасника ДТП ОСОБА_3, розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної служби в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1,-
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
02.10.2016 року приблизно о 13 год. 00 хв., в м. Києві, по вул. Глибочицька, 67, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, здійснюючи поворот ліворуч при перестроюванні не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, в результаті чого допустив зіткнення із трамваєм № НОМЕР_3. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали пошкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, зазначив, що він не порушував ПДР, а водій трамвая бачив його автомобіль та мав пропустити.
Представник правопорушника зазначив, що ОСОБА_1 не порушував ПДР, а тому не повинен нести адміністративну відповідальність.
Другий учасник ДТП зазначив, що винним у ДТП вважає водія автомобіля «Тойота».
Враховуючи викладене, суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до абз. 4 п. 11.8 ПДР, транспортний засіб в усіх випадках не повинен створюватися перешкод для руху трамвая.
З пояснень учасників судового розгляду та матеріалів адміністративної справи вбачається, що водій автомобіля «Тойота» мав намір здійснити поворот ліворуч, стоячи при цьому на трамвайній колії, тобто на момент ДТП водій автомобіля «Тойота» створив перешкоду для руху трамвая, що й призвело до зіткнення.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю, що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є домірним скоєному.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Бугіль