Справа № 761/41224/16-ц
Провадження № 2-о/761/502/2016
29 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.,
при секретарі Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Шевченківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2, про встановлення факту народження дитини,
22.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з заявою, згідно якої просить встановити факт народження хлопчика - ОСОБА_3, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 року, місце народження - Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, мати - громадянка України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, батько - громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим, у подружжя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився син - ОСОБА_3.
При цьому заявник вказує, що через відмову прикордонних сил Російської Федерації надати дозвіл на виїзд з тимчасово окупованої території, 11.11.2016 року він зареєстрував факт народження дитини та отримав свідоцтво про народження того зразка, яке використовується на тимчасово окупованій території.
Разом з тим, враховуючи ту обставину, що дитина народилась на тимчасово окупованій території, заявник, діючи з метою отримання свідоцтва про народження дитини встановленого українським законодавством зразка та підтвердження громадянства України дитини, звернувся до суду з вказаною заявою.
Заявник, будучи також допитаним в якості свідка, в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в своїй заяві.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Разом з тим, від представника заінтересованої особи -Шевченківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшов лист, згідно якого заінтересована особа щодо задоволення заяви на підставі норм чинного законодавства не заперечує та просить проводити розгляд заяви у відсутність свого представника.
Враховуючи вищевикладене та те, що у судовому засіданні, що відбулось 28.11.2016 року, заінтересована особа ОСОБА_2 була допитана з обставин справи в якості свідка, суд вважає за можливе розгляд заяви проводити у відсутність як ОСОБА_2, так і представника Шевченківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши письмові докази зібрані в справі, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
За умовами ч.1 ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Сімферополь АР Крим народився ОСОБА_3, батьком якого є - ОСОБА_1, а матір'ю - ОСОБА_2.
Вказані обставини підтверджуються показами, які ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали в судовому засіданні під час їх допиту в якості свідків, та матеріалами справи в їх сукупності, а саме: копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, довідками Київського обласного центру охорони здоров'я матері та дитини, копією протоколу проведення ультразвукового обстеження вагітних ІІ УЗ-обстеження (16-21 тиж), копією Консультативного висновку консультанта ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка» від 04.07.2016 року, а також копією Листка непрацездатності ОСОБА_2
При цьому, на час народження ОСОБА_3, його батьки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебували у шлюбі, зареєстрованому 12.09.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, про що свідчить копія Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2.
Між тим, відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.
Пунктом 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24 грудня 2010 року № 3307/5) встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є : медичне свідоцтво про народження (форма N ЮЗ/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545 ( гі 150-06 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України25.10.2006 за №1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтв а про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма N 103-1/о ( гі 151-06 ), форма якої затверджена наказом Міністерства здоров'я України від 08 серпня 2006 року N 545 (гі 150-06 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за ТМ 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебуванні дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою,встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я (9-2013-п), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року N 9.
Звертаючись з даною заявою до суду, заявник посилається на те, що він позбавлений можливості отримати свідоцтво про народження дитини встановленого українським законодавством зразка, оскільки факт народження дитини відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати документ, що може бути прийнятий Шевченківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві для здійснення державної реєстрації народження дитини.
Так, згідно змісту відмови Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві за №2174/02/04-36 від 08.10.2016 року на заяву ОСОБА_1 про проведення державної реєстрації народження, заявником для підтвердження факту народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 року було пред'явлено медичне свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 30.09.2016 року, видане Державною бюджетною установою охорони здоров'я Республіки Крим «Сімферопольський Клінічний пологий будинок», форма якого, в свою чергу, не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024.
В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Частинами 2, 3, 4 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» пере/, бачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї.
Відповідно до ч.1 ст.17 цього ж Закону, у разі порушення його положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Розглядаючи справу згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учать у справі. При цьому, за умовами ч.3 ст. 257-1 ЦПК у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Оскільки заявник не має можливості надати для реєстрації народження дитини документи, встановленого законодавством України зразка, з метою захисту законних прав та інтересів заявника як громадянина України та народженої у нього дитини, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає за можливе встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 року дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 в м.Сімферополь АР Крим від батька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та матері - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 212 - 215, 223, 234, 235, 256, 259, 294 ЦПК України, суд
вирішив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Шевченківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2, про встановлення факту народження дитини.
Встановити факт народження дитини (хлопчика) - ОСОБА_3, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 року, місце народження - м.Сімферополь Автономна Республіка Крим; мати - ОСОБА_2, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, громадянка України, батько - ОСОБА_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, громадянин України.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: