Справа № 760/18484/16-к
Провадження № 1-кп/760/1138/16
08 грудня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого- судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100090008474 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Молодечно, Мінської області, Республіки Білорусь, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 259 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 20.07.2016 року о 20 год .30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: м.Київ, бул.Чоколівський,22 вирішив повідомити завідомо неправдиву інформацію на спецлінію «102» ГУ НП у м.Києві про замінування та підготовку вибуху.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 діючи умисно, завідомо знаючи, що поширена іфнофрмація є неправдивою та усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, з метою дезорганізації діяльності служби ДСНС та Національної поліції, з таксафону/ номер 044-243-80-18/, який розташований за адресою: м.Київ, бул. Чоколівський, 22 в цей же день приблизно о 20.30 год. зателефонував на спецлінію 102 в м.Києві та помідомив черговому ГУ НП завідомо неправдиву інформацію про замінування залізничного вокзалу на площі Вокзальна в м.Києві.
Крім того, діючи умисно, завідомо знаючи, що поширена інформація є неправдивою та усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, з метою дезорганізації діяльності служби ДСНС та Національної поліції, з таксафону/ номер 044-243-80-18/, який розташований за адресою: м.Київ, бул. Чоколівський, 22 в цей же день приблизно о 20.53 год. зателефонував на спецлінію 102 в м.Києві та помідомив черговому ГУ НП завідомом неправдиву інформацію про замінування Верховної Ради України, яка розташована за адресою: м.Київ, вул..Грушевського,5.
Крім того, діючи умисно, завідомо знаючи, що поширена інформація є неправдивою та усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, з метою дезорганізації діяльності служби ДСНС та Національної поліції, з таксафону/ номер 044-243-80-18/, який розташований за адресою: м.Київ, бул. Чоколівський, 22 в цей же день приблизно о 20.55 год. зателефонував на спецлінію 102 в м.Києві та помідомив черговому ГУ НП завідомо неправдиву інформацію про замінування Київської міської державної адміністрації, яка розташована за адресою: м.Київ, вул..Хрещатик,36.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 259 КК України як завідомо неправдиві повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей.
18.11. 2016 між прокурором місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12016100090008474 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного провадження обставин, ОСОБА_5 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі обвинувального акту беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даних злочинів. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинені злочини, а саме: - за ч.1 ст.259 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробовуванням строком на 1 рік.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. .1 ст.259 КК України в обсязі обвинувального акту, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання заявив, що здатен виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості від 18.11.2016 року.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 згідно із ст. 12 КК України є злочиом середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч. .1 ст.259 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_5 узгодженого сторонами цієї угоди покарання.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 122, 374, 474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.11 2016 року укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18.11.2016 року покарання за ч. .1 ст.259 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3/Три/ роки.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1 .