справа № 3-1508-2009 р.
23 червня 2009 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Руснак А.І., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого: ПП «Реклама-центр» - зварювальник, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
11 червня 2009 року о 18.00 годині ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі № 37, корпусу № 3, будинку № 10 по вул. Леваневського у м. Дніпропетровську, вчинив умисні дії психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою свого батька ОСОБА_2, чим скоїв насильство в сім'ї.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину свою визнав частково та пояснив, що дійсно ображав нецензурною лайкою свого батька ОСОБА_2, однак не спричиняв йому фізичного болю, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення від 19.06.2009 року.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій психологічного характеру підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДН № 008882 від 19.06.2009 року; протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_2 від 11.06.2009 року; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3 та самого ОСОБА_1; постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.06.2009 року.
Приймаючи до уваги викладене, суддя робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні насильства в сім'ї, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Що стосується кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення як «умисне вчинення дій фізичного характеру», то її необхідно виключити, оскільки вона не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні. За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
З урахуванням викладеного, характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника та ступеня його вини, відсутності обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, враховуючи інші вимоги ст. 33 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень. Накладення стягнення на правопорушника у вигляді виправних робіт або адміністративного арешту, вважаю такими, що не будуть відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника, ступеню його вини та його вихованню і запобіганню вчиненню нових правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення: штраф на користь держави у розмірі 51 гривни.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження чи опротестування постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту.
Суддя А.І. Руснак