Справа № 2-а-262
2009 р.
15.05.2009 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Веселівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області підполковника міліції Парапанова Ф.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до начальника ВДАІ Веселівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області підполковника міліції Парапанова Ф.М., у якому просить суд скасувати постанову АР № 077401 від 24.03.2009 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КпАП України - порушення визначеного законодавством порядку погодження з Державною автомобільною інспекцією становлення рекламоносіїв.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і просить суд позов задовольнити.
Відповідач Парапанов Ф.М. позов не визнав і просив суд у його задоволенні відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.
Надання особам права оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є гарантією забезпечення додержання вимог законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що 24.03.2009 р. начальника ВДАІ Веселівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області підполковника міліції Парапанова Ф.М. у відношенні позивача складено протокол серії АГ № 914451(3034298) про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що ОСОБА_1. порушив пункт 32.1 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., так як 24.03.2009 р. о 12 год.18 хв., напроти будинку № 60 по вул. Комсомольській в смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області, встановив рекламоносій ,,РИТУАЛ“ без узгодження з Державною автомобільною інспекцією.
Відповідач виніс постанову АР № 077401, у якій визнав ОСОБА_1. винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КпАП України, і наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Суд приходить до висновку, що начальником ВДАІ Веселівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області підполковником міліції Парапановим Ф.М. дії ОСОБА_1. у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 140 КпАП України кваліфіковані вірно.
Вивчивши та дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, а також відповідно до ст. 280 КпАП України, з'ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, приходить до висновку про задоволення позову частково та можливість застосування вимог ст. 22 КпАП України, якою передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При вирішенні питання про застосування положень ст. 22 КпАП України суд враховує Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та Управління узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено.
У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Встановлення зауваження, як засобу впливу, дає підстави говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, хоча це не є заходом державного примусу та адміністративним стягненням.
По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння виходячи із засад гуманності, хоча саме по собі це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності, залишається правопорушенням.
Висновки щодо малозначності діяння обгрунтовуються наявністю пом'якшуючих обставин, зокрема, щирим каяттям винного, вчинення адміністративного правопорушення уперше, а також відсутністю суспільної шкідливості вчиненого діяння правопорушника та наявністю доказів, що підтверджують наведене.
У судовому засіданні з даних, які містяться у адміністративному матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, суспільно шкідливі наслідки вчиненого діяння відсутні.
Згідно зі ст. 293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд, враховуючи викладене, вважає можливим змінити захід адміністративного стягнення у постанові начальника ВДАІ Веселівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області підполковника міліції Парапанова Ф.М. від 24.03.2009 р. серії АР № 077041, звільнивши ОСОБА_1. від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КпАП України, у зв'язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що, по переконанню суду, буде сприяти виправленню та попередженню скоєння нею в подальшому нових правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 22, 288-293 КпАП України, ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19 КАС України, а також роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України ,,Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення” № 6 від 24.06.1988 р., суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити захід стягнення у постанові начальника ВДАІ Веселівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області підполковника міліції Парапанова Ф.М. АР № 077401 від 24.03.2009 р., звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КпАП України, у зв'язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Копію постанови направити ОСОБА_1., Парапанову Ф.М. та відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.О. Нагорний