Справа № 2-а-443/2009р.
19 червня 2009 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого-судді Орінко В.В.,
при секретарі Дубовій С.І.,
з участю:
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, -
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі Кіровоградської області про відновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року та зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 рн. 30 коп., а також доплатити невиплачену суму за 2008 рік, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що є пенсіонером та має статус "дитини війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 - рп/2007 р., має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві просить справу розглянути без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечує проти його задоволення пояснюючи, що визнає той факт, що позивачка має право на отримання доплати до пенсії як така, що має статус "дитини війни" у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але оскільки механізм реалізації положень вказаної норми відсутній і фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не коштів бюджету Пенсійного Фонду України, тому вважає позовні вимоги до відповідача необгрунтованими. Безпідставним також зазначає посилання позивачки на застосування для обрахунку соціальної допомоги розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058 -ІУ від 09.07.2003 року застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тобто не застосовується для обрахунку інших соціальних виплат.
Крім того вказує, що оскільки рішенням Конституційного Суду України у справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” №489-У від 019.12.2006 року, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІУ від 18.11.2004 року, то обчислюватись соціальна допомога дітям війни у 2007 році має з 09.07.2007 року, також рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України Розділ ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” №107-УІ від 28.12.2008 року, яким на 2008 рік щомісячна соціальна допомога передбачена в статті 6 Закону України №2195 виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни, тому виплата соціальної допомоги дітям війни повинна обчислюватися за 2008 рік з 22.05.2008 року. Також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що вимоги позивача щодо виплати йому соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік є безпідставними оскільки позивачем пропущено строк позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються відміткою в пенсійному посвідченні на ім'я ОСОБА_2.
За правилами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Законом України “ Про Державний бюджет на 2008 рік”, а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України” у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у 2007-2008 роках, у розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було обмежено відповідачем, який незаконно не здійснив відповідний перерахунок та виплату пенсії у відповідності до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог, оскільки вважає що це необхідно для позовного захисту прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких наданий позов та приходить до висновку, що бездіяльність відповідача по справі управління Пенсійного фонду України у Бобринецькому районі, щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є протиправною.
Крім того, суд зобов”язує відповідача усунути порушення прав позивача шляхом здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.
Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.
В частині вимог позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити фіксовану суму підвищення пенсії, то в цій частині в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з наступним.
Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 03 січня 2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів» розрахунок підвищень передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" провадиться, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Згідно п.1 Постанови КМУ від 15 квітня 2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлюється у сумі 50 гривень.
Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
У зв'язку з наявністю декількох визначених нормативними актами розмірів мінімальної пенсії за віком для певних категорій осіб, серед яких відсутня така категорія, як «діти війни», суд не може самостійно визначати який саме розмір необхідно брати за основу у даному випадку, оскільки це має бути визначено на законодавчому рівні, крім того Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нарахування та перерахунок пенсій віднесено до компетенції відповідних органів Пенсійного фонду, а не судових органів.
Щодо позовних вимог, щодо стягнення за 2006 рік підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то вони задоволенню не підлягають, оскільки дія цієї норми була зупинена на 2006 рік Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік” №3235 від 20.12.2005 року, та з приводу неконституційності цієї норми Рішень Конституційного Суду України не приймалось, тому підстав для нарахування позивачу підвищення до пенсії у 2006 році у відповідача не було. Також суд враховує те, що вимоги за 2006 рік заявлені позивачем з пропуском строку звернення до адміністративного суду визначеного ч.2 ст.99 КАС України без поважних причин, на чому наполягає відповідач.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, ст.ст. 2, 7, 11, 69-71, 99, 158-163, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_2 у відновленні пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав за 2006 рік.
Визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі, щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції - Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя В.В. Орінко