Справа № 404/3859/16-ц
Номер провадження 2/404/2404/16
09 грудня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :
головуючої судді - Панфілової А.В.
при секретарі - Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів,-
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення незаконно отриманих коштів в сумі 3009,59 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 25.03.2013р. подала до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості заяву про надання їй статусу безробітного, в якій зазначила інформацію, що не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно. На підставі заяви, керуючись Законом України «Про зайнятість населення», позивач надав статус безробітного відповідачу з 25.03.2013 (наказ від 28.03.2013р. № НТ130328). Відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307, та на підставі заяви від 01.04.2013р. Позивачем було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідачу з 01.04.2013р. (наказ від 01.04.2013р. №НТ130401). У зв'язку з закінченням строку виплати відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю з 28.09.2013р. (наказ від 09.10.2013р. №НТ131009), а з 09.10.2013 - припинено реєстрацію як безробітного у зв'язку з поданням відповідної заяви (наказ від 09.10.2013р. №НТ131009).
В серпні 2015 року у результаті обміну інформацією в електронному вигляді між ОДПІ ГУ ДФС, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (Порядок обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений Наказом Міндоходів і зборів України від 19.09.2013 №494, постановою Пенсійного фонду України від 19.09.2013 №16-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 09.10.2013р. за№1733/24266), позивачем було виявлено у відповідача, ознаку доходу «102. Виплати відповідно до умов цивільно-правового договору» та категорію особи «З, особи які виконують роботи за ЦПХ» від ТОВ «Стафф Сервіс Менеджмент».
На підставі отриманої інформації та керуючись п.18 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України від 13.02.2009р. №60/62, було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідачу. Згідно з актом розслідування від 31.08.2015р. №519 встановлено, що відповідач, маючи статус безробітного, надавала послуги за цивільно-правовими договорами у ТОВ «Стафф Сервіс Менеджмент» з 01.03.2013р. по 26.03.2013р. (договір від 04.03.2013р.) та з 01.04.2013р. по 23.04.2013р. (договір від 01.04.2013р.), а також отримувала дохід від такої діяльності.
Відповідач на день звернення до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, 25.03.2013р., відносилась до категорії зайнятого населення та відповідно не мала права на отримання статусу безробітного, допомоги по безробіттю та інших видів соціального забезпечення, зобов'язана була повідомити про свою зайнятість та свій дохід за цивільно-правовим договором, а позивач не повинен був надавати їй статусу безробітного, та призначати виплату допомоги по безробіттю. Не повідомивши центр зайнятості про даний факт, відповідач порушила ч. 2 ст. 36 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", в якій зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення та при вирішенні питання про надання статусу безробітного. У ч. 3 ст. 36 зазначеного Закону визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Про ознайомлення з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного відповідач зазначила у своїй заяві про надання їй статусу безробітного та власноруч у додатку до персональної картки.
Надання відповідачем неправдивих даних щодо своєї зайнятості при вирішенні питання про надання статусу безробітного, призвело до незаконного отримання нею за період з 01.04.2013 по 27.09.2013 допомоги по безробіттю на загальну суму 3209,59 грн., що підлягає поверненню.
В порядку визначеному чинним законодавством, відповідачу 28.09.2015р. під особистий підпис було вручено повідомлення від 23.09.2015р. №09-29/3278/08 про необхідність повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття. У цей же день відповідач згідно з особистою заявою зобов'язалась добровільно у термін до 30.03.2016р. повернути позивачу отриману допомогу по безробіттю у розмірі 3209,59 грн. Виплати відповідач зобов'язувалась здійснювати поступово по 535 грн. щомісяця з вересня 2015 року по березень 2016 року.
За вказаний період на рахунок позивача надійшла лише сума коштів у розмірі 200 гривень 29.12.2015р, з призначенням платежу: «повернення допомоги по безробіттю від ОСОБА_2С.» За номером мобільного телефону, який повідомила відповідач при оформленні статусу безробітного (НОМЕР_1), щомісяця з вересня 2015 року по березень 2016 року телефонував їй співробітник центру зайнятості щодо необхідності повернення незаконно отриманих коштів допомоги по безробіттю частками, як вказано у заяві. Відповідач у телефонному режимі обіцяла здійснити повернення коштів у повному розмірі, у визначений період. Однак, заборгованість не повернула, на телефонні дзвінки перестала відповідати. Таким чином, загальна сума боргу відповідача складає 3009,59 грн. яку просить стягнути та сплачений судовий збір в сумі 1378 грн.
Представником згідно заяви позов підтримується повністю (а. с.53 ).
Відповідач в судове засідання не з»явилася, про час і місце розгляду справи повідомлено рекомендованими листами (а. с.48,52 ), поважні причини неявки суду не повідомлено.
Згідно ст.169 ЦПК України, суд визнає причини неявки неповажними і вирішує справу розглядати за даної явки і наявних матеріалів у справі. Позивача згідно заяви не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Судом встановлено наступні факти.
ОСОБА_1 25.03.2013р. подала до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості заяву про надання їй статусу безробітного, в якій зазначила інформацію, що не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно. На підставі заяви, керуючись Законом України «Про зайнятість населення», позивач надав статус безробітного відповідачу з 25.03.2013 (наказ від 28.03.2013р. № НТ130328). Відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307, та на підставі заяви від 01.04.2013р. Позивачем було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідачу з 01.04.2013р. (наказ від 01.04.2013р. №НТ130401). У зв'язку з закінченням строку виплати відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю з 28.09.2013р. (наказ від 09.10.2013р. №НТ131009), а з 09.10.2013 - припинено реєстрацію як безробітного у зв'язку з поданням відповідної заяви (наказ від 09.10.2013р. №НТ131009).
В серпні 2015 року у результаті обміну інформацією в електронному вигляді між ОДПІ ГУ ДФС, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (Порядок обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений Наказом Міндоходів і зборів України від 19.09.2013 №494, постановою Пенсійного фонду України від 19.09.2013 №16-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 09.10.2013р. за№1733/24266), позивачем було виявлено у відповідача, ознаку доходу «102. Виплати відповідно до умов цивільно-правового договору» та категорію особи «З, особи які виконують роботи за ЦПХ» від ТОВ «Стафф Сервіс Менеджмент».
На підставі отриманої інформації та керуючись п.18 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України від 13.02.2009р. №60/62, було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідачу. Згідно з актом розслідування від 31.08.2015р. №519 встановлено, що відповідач, маючи статус безробітного, надавала послуги за цивільно-правовими договорами у ТОВ «Стафф Сервіс Менеджмент» з 01.03.2013р. по 26.03.2013р. (договір від 04.03.2013р.) та з 01.04.2013р. по 23.04.2013р. (договір від 01.04.2013р.), а також отримувала дохід від такої діяльності.
Відповідач на день звернення до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, 25.03.2013р., відносилась до категорії зайнятого населення та відповідно не мала права на отримання статусу безробітного, допомоги по безробіттю та інших видів соціального забезпечення, зобов'язана була повідомити про свою зайнятість та свій дохід за цивільно-правовим договором, а позивач не повинен був надавати їй статусу безробітного, та призначати виплату допомоги по безробіттю. Про ознайомлення з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного відповідач зазначила у своїй заяві про надання їй статусу безробітного та власноруч у додатку до персональної картки.
Надання відповідачем неправдивих даних щодо своєї зайнятості при вирішенні питання про надання статусу безробітного, призвело до незаконного отримання нею за період з 01.04.2013 по 27.09.2013 допомоги по безробіттю на загальну суму 3209,59 грн., що підлягає поверненню.
В порядку визначеному чинним законодавством, відповідачу 28.09.2015р. під особистий підпис було вручено повідомлення від 23.09.2015р. №09-29/3278/08 про необхідність повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття. У цей же день відповідач згідно з особистою заявою зобов'язалась добровільно у термін до 30.03.2016р. повернути позивачу отриману допомогу по безробіттю у розмірі 3209,59 грн. Виплати відповідач зобов'язувалась здійснювати поступово по 535 грн. щомісяця з вересня 2015 року по березень 2016 року.
За вказаний період на рахунок позивача надійшла лише сума коштів у розмірі 200 гривень 29.12.2015р, з призначенням платежу: «повернення допомоги по безробіттю від ОСОБА_2С.» Таким чином, загальна сума боргу відповідача складає 3009,59 грн.
Стаття 68 Конституції України наголошує наступне: «Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності».
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", в якій зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення та при вирішенні питання про надання статусу безробітного.
Згідно до ч. 3 ст. 36 зазначеного Закону визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
При винесенні рішення, суд керується ст.11 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності , суд дійшов висновку щодо задоволення позову, оскільки відповідачем заподіяно протиправною поведінкою шкоди, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.
Згідно ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 1378 грн. сплаченого судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", ст. ст. 11, 88, 212-218, 224-228 ЦПК України,суд,-
Позов Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів, задовольнити повністю .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості - 3009,59 грн. стягнення незаконно отриманих коштів та 1378 грн. судового збору .
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення .
Відповідач має право звернутися з заявою до суду про скасування заочного рішення на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Кіровського А. В. Панфілова
районного суду
м.Кіровограда