Справа № 404/7678/16-а
Номер провадження 2-а/404/1396/16
08 грудня 2016 року Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Панфілова А.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання неправомірними дій та зобов»язання до вчинення дій, -
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області №816968 від 1 листопада 2016 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-111), на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-371вих-16 від 13.10.2016 про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку та зобов'язати Кіровоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області провести перерахунок пенсії згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-111), на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-371вих-16 від 13.10.2016 про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії з урахуванням отриманих раніше сум та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 1 листопада 2016 року по теперішній час.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2, призначену з 05.09.2007. Попередньо з 31.10.1996 ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років, призначену згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХП від 05.11.1991, а потім почала отримувати пенсію даного виду згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993.
За матеріалами пенсійної справи загальний страховий стаж ОСОБА_2 становив - 41 рік 11 місяців 29 днів, з них 34 роки 6 місяців 11 днів - на посаді прокурора.
1 листопада 2016 року позивач звернулася до Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області з заявами встановленої форми про зміну розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника за правилами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХП від 05.11.1991 та проведення перерахунку пенсії згідно довідки про заробіток прокуратури Кіровоградської області №18-371вих-16 від 13.10.2016. Довідка для перерахунку пенсії надана у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Рішенням Кіровоградського об'єднаного управління ПФУ Кіровоградської області №816968 від 01.11.2016 по суті звернення відмовлено.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника регламентовано ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003.
Статтею 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа
Зазначається, що пенсійне забезпечення членів сім'ї носить похідний характер від права на пенсію особи, що була годувальником. Смерть позбавляє сім'ю померлого доходів від його професійної діяльності. У цьому випадку держава, виявляючи гуманність, робить допомогу сім'ї, що понесла в зв'язку зі смертю годувальника втрату засобів існування. Рішення органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії даного виду ґрунтувалося на волевиявленні (відповідна заява) позивача та наявності в особи, що була годувальником, права на пенсію певного виду (у т.ч. ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХП від 05.11.1991 та ст. 37 Закону України «Про державну службу» -№3723-ХП від 16.12.1993), підтвердженого документально. При цьому, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V вії 09.07.2003 як на час призначення пенсії, так і наразі жодних винятків та обмежень щодо зміни підстав з метою збільшення розміру пенсії не містить, а Основний Закон України реалізацію такої можливості гарантує (в іншому разі це є обмеженням/звуженням прав).
Отже, новий порядок призначення та виплати пенсії не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія вже призначена до набрання такими змінами чинності.
Між тим, не прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку, а тому просить задовольнити позов повністю .
До суду відповідачем надано заперечення на позов з посиланням, що позивач отримує пенсію по втраті годувальника, яка призначена на підставі Закону України "Про прокуратуру" № 1789 від 1991р. зі змінами та доповненнями.
Норми ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789 від 1991р., не діють за винятком частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої). Жодна з наведених частин ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789 від 1991р., які діють після набрання чинності Законом України «Про прокурату» № 1697 з 16.07.2015року, не регулює питання проведення перерахунку пенсії прокурорам.
Зазначається, що посилання позивача на норми ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789 від 1991р., які не діють з 16.07.2015 року є недопустимим.
Управління не має законних підстав для проведення перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2016 року.
Діючою нормою ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 визначено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, визначається Кабінетом Міністрів України.
П. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії /щомісячне довічне грошове утримання/ призначаються відповідно до законів Україні «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з викладеним з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Посилання на судову практику, яка існувала в 2013 році вважають недоцільною, так як вона грунтувалася на нормах Закону України «Про прокуратури» 1991 року, який в більшості норм втратив чинність з набранням чинності 16.07.2015 року новим Законом України «Про прокуратуру» № 1697.
Правові підстави для проведення перерахунку пенсії вважають відсутні.
Вважають посилання позивача на рішення Конституційного Суду України по справі № 8-рп/99 від 6.07.1999року та № 5-рп/2002 від 20.03.2002року є недоцільним .
Дана норма повністю кореспондується з нормою ст.. 46 Конститції України про право громадян на соціальний захист.
Крім цього діє п. 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу". "Про прокуратуру". "Про судоустрій і статус суддів". "Про статус народного депутата України". "Про Кабінет Міністрів України". "Про судову експертизу". "Про Національний банк України". "Про службу в органах місцевого самоврядування". "Про дипломатичну службу". Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Позивач зазначає, що йому відмовлено в призначенні пенсії, але в управлінні таке рішення відсутнє. Позивачу пенсія призначена і виплачується на протязі в вже тривалого періоду.
Позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з сум заробітної плати за грудень 2015 року, так як це не передбачено жодним нормативним актом, що є підставою для відмови .
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Кіровоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2, призначену з 05.09.2007. Попередньо з 31.10.1996 ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років, призначену згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХП від 05.11.1991, а потім позивач почала отримувати пенсію даного виду згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993.
За матеріалами пенсійної справи загальний страховий стаж ОСОБА_2 становив - 41 рік 11 місяців 29 днів, з них 34 роки 6 місяців 11 днів - на посаді прокурора.
1 листопада 2016 року позивач звернулася до Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області з заявами встановленої форми про зміну розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника за правилами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХП від 05.11.1991 та проведення перерахунку пенсії згідно довідки про заробіток прокуратури Кіровоградської області №18-371вих-16 від 13.10.2016. Довідка для перерахунку пенсії надана у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Рішенням Кіровоградського об'єднаного управління ПФУ Кіровоградської області №816968 від 01.11.2016 відмовлено в перерахунку пенсії.
Відповідно до п. 5 розділу III (Прикінцеві положення) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УШ від 02.03.2015, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991.
У зв'язку з викладеним, з 1 червня 2015 року раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, не перераховуються.
Крім того ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 8 Основного Закону України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 22 Основного Закону України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом;
Частиною 1 ст. 58 Основного Закону України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника регламентовано ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003.
Статтею 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, пенсійне забезпечення членів сім'ї носить похідний характер від права на пенсію особи, що була годувальником.
Відповідно до вимог ч. 19,20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ГУ від 09.07.2003. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Між тим, неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.
За Основним законом України (пункти 1, 3 статті 116) Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту.
Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
Поряд з цим, у разі існування неузгодженості між актами, виданими одним й тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили.
У випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті Верховною Радою України - колізія вирішується на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу.
Такого ж висновку дійшов і Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі № 1-9/2015 від 13 травня 2015 року (пункти 2.1. та 2.2. мотивувальної частини Рішення).
Поряд з цим, згідно ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003, норми якого є загальними щодо норм Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначено ст.ст. 44, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ГУ від 09.07.2003, а також пунктами 1.5, 1.7 Розділу І та п. 4.1 Розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (реєстрація в Мін'юсті №1566/11846 від 27.12.2005).
Таким чином, необхідною умовою для перерахунку пенсії є заява про перерахунок пенсії та документи, подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії.
Частиною 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХП від 05.11.1991 (з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» № 2663-ІП від 12.07.2001) передбачалося, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХП від 05.11.1991 передбачалося, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011, визначалося, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема відповідно до Закону України «Пропрокуратуру» (1789-12), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-УІ від 08.07.2011 визначалося, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку з чим, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим Законом № 3668-УІ від 08.07.2001, не поширюється на позивача як пенсіонера, оскільки пенсія призначена їй до набрання чинності цим Законом, що відповідає пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-УІ від 08.07.2011 та ст.ст. 22, 64 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позову повністю, оскільки позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю .
Відповідно до ст.94 КАС України, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 551,20 грн.
Врахувуючи викладене, керуючись статтями ч.1 ст. 8, 19, ч.3 ст. 22, ч.1 ст. 58 Конституції України, ст.37 Закону України «Про державну службу», ст. 42,45 Закону України «Про загально обов»язкове державне пенсійне страхування», ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.104-106, ст.162-163КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання неправомірними дій та зобов»язання до вчинення дій, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області №816968 від 1 листопада 2016 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 3& 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-111), на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-371вих-16 від 13.10.2016 про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку.
Зобов'язати Кіровоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України
Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-111), на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-371вих-16 від 13.10.2016 про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії з
урахуванням отриманих раніше сум та виплатити різницю між фактично отриманою
та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 1 листопада 2016 року по
теперішній час.
Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда А. В. Панфілова