Рішення від 08.12.2016 по справі 388/1150/16-ц

Справа № 388/1150/16-ц

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАІНИ

08.12.2016 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, яка втратила право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу укладеного 29 серпня 2016 року між нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим І.Ю., зареєстрованого у реєстрі за № 654, є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1

У вищезазначеному житловому будинку зареєстровано місце проживання відповідачки у справі ОСОБА_2, яка є донькою колишньої власниці будинку, ОСОБА_6

На момент укладення договору купівлі-продажу, ОСОБА_6 запевняла, що донька ОСОБА_2 зніметься з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1

Реєстрація місця проживання ОСОБА_2 у житловому будинку ОСОБА_1 порушує її права, зокрема право на отримання допомоги у виді субсидії на опалювальний сезон.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, однак її представник за довіреністю ОСОБА_7 надіслала до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути за її відсутності, позов підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, повідомлялись про місце та час розгляду справи згідно положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про причину неявки не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не надіслала.

Оскільки відповідачка, яка належним чином повідомлена й від якої не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності в судове засідання не з'явилась, суд уважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, позивачка не заперечує проти винесення заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

За змістом ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз вищевказаних норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи, такою, що втратила право користування житлом, як спосіб усунення перешкод у користуванні власністю.

При розгляді справ про визнання особи такою, яка втратила право користування житловим приміщенням потрібно розрізняти правовідносини, які виникають між власником та колишнім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, колишніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї колишнього власника житла. У першому випадку власник житла має право вимагати визнання колишнього власника таким, що втратив право користування. При цьому втрата права користування житловим приміщенням є наслідком припинення права власності на житлове приміщення у колишнього власника житла.

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу укладеного між нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8, зареєстрованого у реєстрі за № 654, є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 4-6).

У вищевказаному житловому будинку зареєстровано місце проживання відповідачки у справі, ОСОБА_2, яка є донькою ОСОБА_6, тобто членом сім'ї колишнього співвласника цього житла.

Право членів сім'ї власника житла користуватись цим житлом може виникнути та існувати лише за наявності права власності на житло в особи, членами сім'ї якого вони є. Із припиненням права власності особи втрачається й право користування житлом у членів його сім'ї.

Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника у частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на вищезазначене, позивачка у справі ОСОБА_1 має право вимагати усунення перешкод у користуванні власністю, зокрема у визначений нею спосіб, тобто шляхом визнання відповідачки ОСОБА_2 такою, яка втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1

Разом із тим, саме у вищезазначений спосіб підлягає захисту порушене право, а тому вимоги примусово зняти відповідачку з реєстраційного обліку не підлягають задоволенню, окрім того ці вимоги не пред'явлено до особи, що наділена обов'язком зняти з реєстрації місце проживання відповідачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачкою ОСОБА_1 у цій справі понесено та документально підтверджено судові витрати, що складаються із судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн, що підлягають стягненню із ОСОБА_2 на її користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 60-64, 79, 88, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, яка втратила право користування житлом.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, яка втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 275,60 грн (двісті сімдесят п'ять гривень 60 копійок) понесених та документально підтверджених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський

Попередній документ
63286588
Наступний документ
63286590
Інформація про рішення:
№ рішення: 63286589
№ справи: 388/1150/16-ц
Дата рішення: 08.12.2016
Дата публікації: 09.12.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Долинський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням