про повернення позовної заяви
"07" грудня 2016 р.
№ 916/3326/16
Суддя Д'яченко Т.Г., розглянувши матеріали за вх. № 3561/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЄКОЛ”
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „СІМОНТ”
про стягнення 21108,01 грн.
ВСТАНОВИВ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛЄКОЛ” звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. ГСОО №3561/16 від 05.12.2016р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СІМОНТ” суму боргу у розмірі 21108,01 грн., в тому числі 20000 грн. заборгованості за Договором безвідсоткового займу №17015-Ю від 10.03.2016р., 804,73 грн. інфляційного збільшення та 303,28 грн. 3% річних.
Суд оглянувши подані матеріали позовної заяви дійшов висновку щодо повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЄКОЛ” без розгляду з огляду на наступне.
В силу вимог ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до положень ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Положеннями ст. 36 ГПК України визначено, зокрема, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як встановлено судом, матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЄКОЛ” не містять належних доказів відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, оскільки позивачем до позову було надано ксерокопію опису вкладення та поштової квитанції, без належного їх посвідчення повноваженою особою, у відповідності до положень ст. 36 ГПК України, тому надані копії опису вкладення та поштової квитанції не може бути доказом надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу та розцінюватись судом як належний доказ виконання позивачем вимог ст.ст. 56,57 ГПК України.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках, працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля, один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові і на примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Як встановлено судом, опис вкладення документів від 05.12.2016р., копія якого надана в якості доказу направлення відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „СІМОНТ” копії позовної заяви і доданих до неї документів, в порушення вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, не містить номеру поштового відправлення, що, в свою чергу, унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданими документами відповідачеві.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про ненадання позивачем належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів при зверненні до суду з відповідним позовом.
Відсутність у матеріалах позовної заяви доказів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів засвідчує невиконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Як встановлено судом, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЄКОЛ” про стягнення коштів у розмірі у розмірі 21108,01 грн., в тому числі 20000грн. заборгованості за Договором безвідсоткового займу №17015-Ю від 10.03.2016р., 804,73грн. інфляційного збільшення та 303,28грн. 3% річних. не містить обґрунтованого розрахунку сум, які заявлені до стягнення.
Відсутність у матеріалах позовної заяви обґрунтованого розрахунку суми, що стягується засвідчує невиконання вимог ст. 54 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.п. 3, 6 ч.1 ст.63 ГПК України.
З урахуванням ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви, за загальним правилом, не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, після усунення допущених порушень.
Керуючись п.п. 3,6 ч. 1 ст.63, ст. 86 ГПК України
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЄКОЛ” (вх.№ГСОО 3561/16 від 05.12.2016р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю „СІМОНТ” про стягнення 21108,01 грн. - повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява з додатками на 34 аркушах.
Копію ухвали та позовну заяву з додатками направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЄКОЛ”: 67560, Одеська область, Лиманський район, с.Ілічанка, вул. Шкільна, буд. 3
Суддя Т.Г. Д'яченко