07 грудня 2016 року Справа № 915/1332/16
м. Миколаїв
Суддя Василяка К.Л., розглянувши матеріали
за заявою: Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (50006, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 16)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасрезерви» (54001, м.Миколаїв, вул.. Садова, 1)
про: банкрутство ТОВ «Кривбасрезерви»
встановив:
05 грудня 2016 року Криворізька ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулась до господарського суду з заявою №18922/8/04-82-10-016 від 30.11.2016 про порушення справи про банкрутство за ознаками ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Також заявник надав суду заяву про відстрочення сплати судового збору, в якій просить прийняти ухвалу про відстрочення сплати судового збору, мотивуючи це нерегулярним фінансуванням територіальних органів Державної фіскальної служби.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство встановлено у сумі 10 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас, законом не визначено обставини, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку відстрочити сплату судового збору або звільнити від сплати судового збору.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Аналіз правового змісту зазначених норм свідчить про те, що звільнення позивача від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання позовної заяви у зв'язку з важким майновим станом позивача.
Всупереч зазначеним вимогам, заявником не подано суду належних доказів які б підтверджували, що майновий стан заявника робить неможливим сплату судового збору за подання позовної заяви на момент її подання. Не додано доказів і того, що матеріальне становище позивача зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду та вирішення спору по суті та він зможе сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
З огляду на наведене, подана Криворізькою ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Окрім цього, додані до позовної заяви копії документів не засвідчені належним чином.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно з нормами пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Суд вважає необхідним зазначити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. ст. 11, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -
Заяву № 18922/8/04-82-10-016 від 30.11.2016 повернути Криворізькій ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області без розгляду.
Суддя К.Л. Василяка