Справа № 640/18959/16-ц
"07" грудня 2016 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої 05.03.2016 року дружини ОСОБА_2
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд прийшов до наступного.
Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 119, 120 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про скадкування» та п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони є учасниками правовідносини із спадкування та заінтересованими особами.
А тому позивачу пропонується викласти свої вимоги у уточненому позові.
Згідно ст. 121 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 - 120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки поданої позовної заяви в строк, наданий судом.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - залишити без руху.
Надати позивачеві 5-денний строк з моменту отримання ухвали для виправлення недоліків.
Інакше заява буди вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Суддя -