Справа № 640/10131/16-к
н/п 1-кс/640/9347/16
"07" грудня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю слідчого - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
перекладача - ОСОБА_7 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 , по кримінальному провадженню № 12013220510002852 від 16.10.2013 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миронівське Дебальцевського району Донецької області, з середньою освітою, офіційно не працюючого, раніше не судимого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , виданого Російською стороною за екстрадицією,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами "а", "і" ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), ст. 69 КК України (в редакції 1960 року), ч. 4 ст. 187 КК України (в редакції 2001 року), -
встановив:
05.12.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області юристом 1 класу ОСОБА_9 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 24.05.2001 близько 23.00 ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , знаходячись за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Хорошево, вул. Соснова, вчинив озброєний розбійний напад на потерпілого ОСОБА_14 , спричинивши останньому вогнепальне поранення, заволодівши грошовими коштами і автомобілем ВАЗ-2101, після чого покинули місце скоєння злочину.
Крім того, 02.06.2001 близько 09.30 біля гаража №14 по вул. Карла Маркса у м.Харкові ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб вчинили розбійний напад на ОСОБА_15 , спричинивши останньому вогнепальні поранення, та заволоділи його грошовими коштами, після чого з місця вчинення злочину зникли. Від отриманих поранень ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 помер.
Крім того, 17.07.2001 близько 08.00 ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , знаходячись на 41-му кілометрі автодороги «Харків - Дніпропетровськ» (Нововодолазький район Харківської області), вчинили розбійний напад на ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , заволодівши особистим майном потерпілих.
Крім того, 17.07.2001 о 09.30 ОСОБА_5 , діючи у групі з ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , знаходячись на 40-му кілометрі траси «Харків-Дніпропетровськ» (Нововодолазький район Харківської області), вчинили розбійний напад на ОСОБА_22 , заволодівши його майном та грошима на загальну суму 38185,50 гривень.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не визнав себе винуватим, вважаючи, що справа відносно нього сфабрикована, до подій, які зазначені в підозрі, він не має відношення, ніяких доказів в обґрунтування його вини орган досудового розслідування також не має, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.
Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, а також про відсутність даних про ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування. Крім того, сплили строки притягнення його за інкриміновані діяння, та не зважаючи на те, що ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінчення строків давності, підозрюваний не позбавлений можливості заявляти аналогічне клопотання. Просила відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.
В провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування №12013220510002852 від 16.10.2013 за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушення, передбаченого пунктами "а", "і" ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), ст. 69 КК України (в редакції 1960 року), ч. 4 ст. 187 КК України (в редакції 2001 року).
30.10.2001 стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 Червонозаводським районним судом м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та цього ж дня його оголошено у розшук, а досудове розслідування зупинено.
Проведення розшуку ОСОБА_5 доручено 09.02.2011 Ленінському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.
У зв'язку з набранням чинності нового Кримінального процесуального кодексу України відомості про вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України (в редакції 2001 року), внесені 16.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220510002852 та у кримінальному провадженні розпочато досудове розслідування.
16.10.2013 ОСОБА_5 винесено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, яке йому не оголошено у зв'язку з його ухиленням від органу слідства та цього ж дня розслідування кримінального провадження №12013220510002852 зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України, у зв'язку із розшуком підозрюваного.
26.12.2014 до Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області надійшло повідомлення про затримання ОСОБА_5 співробітниками відділу МВС Росії по Верхнеуральському району ГУМВС РФ по Челябінській області.
30.03.2016 до установи виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України № 27 доставлено в рамках екстрадиції ОСОБА_5 .
31.03.2016 ОСОБА_5 здійснено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами "а", "і" ст.93 КК України (в редакції 1960 року), ч.4 ст.187 КК України (в редакції 2001 року), ст. 69 КК України (в редакції 1960 року).
01.04.2016 слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова обрав стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України (№27) на строк 60 днів, до 30.05.2016, без визначення застави, який в подальшому було продовжено до 30.06.2016, до 22.08.2016.
Від підозрюваного ОСОБА_5 надійшла заява від 21.07.2016 на згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності відповідно до ч.2 ст. 286 КПК України.
10 серпня 2016 року процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури Харківської області юристом 1-го класу ОСОБА_9 , складено клопотання про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінчення строків давності, яке 17 серпня 2016 року направлено до Ленінського районного суду м. Харкова для вирішення питання застосування давності до особи.
22 серпня 2016 року відносно ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України (№27) на два місяці, до 20 жовтня 2016 року.
19 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_5 продовжено тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України (№27) на два місяці, до 17 грудня 2016 року.
04 листопада 2016 року Ленінським районним судом м. Харкова відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності за скоєння злочинів ОСОБА_5 у зв'язку із закінчення строків давності та повернуто його прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
Постановою першого заступника прокурора Харківської області від 29.11.2016 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013220510002852 від 16.10.2013 продовжено до 6-ти місяців, тобто до 06.01.2017 року, оскільки в кримінальному провадженні необхідно виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а саме: виконати вимоги ст. 290 КПК України за участю потерпілих та підозрюваного; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Слідчий вказує, що провести вказані слідчі дії у передбачений законом строк не виявилося можливим з об'єктивних причин, а саме у зв'язку зі значною кількістю слідчих дій, без яких неможливо завершити досудове розслідування.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами "а", "і" ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), ст. 69 КК України (в редакції 1960 року), ч. 4 ст. 187 КК України (в редакції 2001 року).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом допиту потерпілих ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_18 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_16 , в ході якого він впізнав ОСОБА_5 , який входив з ним до складу однієї банди у період 2000-2001 року та зі слів членів банди скоїв вбивство ОСОБА_15 ;
-протоколом виїмки від 06.06.2001, в ході якого вилучена з Харківського науково-дослідного інституту та невідкладної хірургії одна куля калібром 8 мм, яка знаходилась в тілі померлого ОСОБА_15 ;
-актом судово-медичного дослідження від 05.06.2001, згідно якого причиною смерті ОСОБА_15 є вогнепальне кульове поранення живота і грудної клітини та розвинуті в наслідок цього ускладнення;
-висновком експерта від 06.06.2001, згідно якого причиною смерті ОСОБА_15 є вогнепальне кульове поранення живота і грудної клітини та розвинуті в наслідок цього ускладнення;
-висновком судово-балістичної експертизи №3936 від 18.06.2001; №3938 від 22.06.2001; №3988 від 25.06.2001;
-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 22.10.2001 з підозрюваним ОСОБА_11 , який підтвердив свої покази та пояснив про те, що йому стало відомо про обставини вчинення ОСОБА_5 злочину відносно ОСОБА_15 ;
-протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_10 від 22.10.2001, який пояснив, що він разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_27 , ОСОБА_13 вчинили напад на ОСОБА_15 з метою заволодіння грошовими коштами.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальних правопорушень, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи також, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення вчиненого проти власності та проти життя та здоров'я особи, а також той факт, що ОСОБА_5 офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, не зареєстрований в м. Харкові, мешкає в Російській Федерації, не визнає своєї вини, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілих, свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.
З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.01.2017 р.
Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення вчиненого проти власності та проти життя та здоров'я особи, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) передбачають покарання у виді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілих, свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 про продовження строку тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених пунктами "а", "і" ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), ст. 69 КК України (в редакції 1960 року), ч. 4 ст. 187 КК України (в редакції 2001 року).
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 , по кримінальному провадженню № 12013220510002852 від 16.10.2013 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) в межах строку досудового розслідування, на 31 день, тобто до 06.01.2017 р., без визначення застави.
Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_28 про продовження тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_28 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Встановити строк дії ухвали з 07.12.2016 р. по 06.01.2017 р.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1