Рішення від 01.12.2016 по справі 621/1382/16-ц

Справа № 621/1382/16-ц

Пр. № 2-о/621/57/16

РІШЕННЯ

іменем України

01 грудня 2016 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Акулової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області,

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області, в якій зазначено, що з 1988 року ОСОБА_1 проживала однією сім'єю, як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2. Разом з ними такою проживав і син заявника - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спочатку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкали разом у с. Потапівка Гомельської області республіки Білорусь, а потім у 1990 році переїхали в Україну, а саме в с. Геніївка Зміївського району Харківської області. 25 грудня 2009 року ОСОБА_2 помер. На день його смерті всі перелічені вище особи були зареєстровані й постійно мешкали в АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 3,47 га, розташованої, згідно з планом, на території Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, реєстровий номер 385 від 27 червня 2003 року. На теперішній час ОСОБА_1 фактично володіє й розпоряджається спадковим майном, оскільки вони з померлим й раніше спільно володіли цим майном, зокрема, земельною ділянкою й квартирою. В той же час квартиру, в якій всі разом проживали, заявник разом із сином приватизувала вже після смерті ОСОБА_2

Оскільки заповіту ОСОБА_2 не залишив, а спадкоємців (дітей, батьків) за законом у нього немає, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України. Однак, їй було відмовлено в оформленні спадкових прав, оскільки, як зазначив нотаріус, факт її проживання із померлим однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини повинен бути підтверджений в судовому порядку.

При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більше 20 років проживали разом, як чоловік і дружина, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Інших шлюбів вони не укладали, виховували разом сина заявника, який вважав ОСОБА_2 своїм батьком. Їм, як одній сім'ї, було спочатку виділено кімнату у гуртожитку в с. Геніївка Зміївського району, а потім, згідно розпорядження № 112 по КСП «Геніївське» від 12 листопада 1998 року, виділено квартиру АДРЕСА_2.

Отже, враховуючи те, що встановлення даного факту необхідно для оформлення спадкових прав ОСОБА_1, заявник просила встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між нею - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в період з 1988 року по 25 грудня 2009 року, тобто по день смерті останнього.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, посилаючись на незадовільний стан здоров'я, на задоволенні своїх вимог наполягала, крім того довірила представляти свої інтереси - адвокату ОСОБА_4, яка у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, до канцелярії суду надійшов лист секретаря Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_5 про розгляд справи за відсутності представника ради та вирішення справи на розсуд суду.

У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Предметом даної справи є встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу чоловіка та жінки по день смерті чоловіка.

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть, серії 1-ВЛ № 247748, 25 грудня 2009 року помер ОСОБА_2, актовий запис № 77 (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, зокрема, у вигляді земельної ділянки, площею 3,47 га, яка розташована на території Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р3 № 819882 (а.с. 9).

Як вбачається з копії Довідки виконавчого комітету Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області від 19 травня 2016 року № 531, ОСОБА_2, який помер 25 грудня 2009 року, дійсно на день смерті був зареєстрований і постійно проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім нього на момент смерті і по теперішній час за вказаною адресою зареєстровані і проживають: ОСОБА_1, ОСОБА_3 (а.с. 8).

25 травня 2016 року ОСОБА_1 подала заяву, посвідчену секретарем виконавчого комітету Геніївської сільської ради народних депутатів Зміївського району Харківської області, про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, який постійно проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10, 11).

09 червня 2016 року постановою приватного нотаріусу Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, оскільки заявником не надано доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю протягом не менше, ніж п'ять років до часу відкриття спадщини та вели спільне господарство (а.с. 12).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У п. 2, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.

Той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копією Договору про надання населенню послуг з опалення й гарячого водопостачання, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Харківтеплоенерго» 12 квітня 2000 року, де членами родини зазначені ОСОБА_3 (син заявника) та ОСОБА_2; копією заяви про передачу комунальної квартири в приватну власність та копіями Довідок про склад сім'ї, де вписані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як члени сім'ї ОСОБА_1, і зазначена спільна для всіх дата реєстрації у квартирі АДРЕСА_3; копією Розпорядження від 12 листопада 1998 року по КСП «Геніївське», з якого вбачається, що ОСОБА_2 виділено квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 13, 14, 15, 16).

Крім того, Актом обстеження від 15 листопада 2016 року встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4. З 1990 року ОСОБА_1 проживала спільно сім'єю з ОСОБА_2, який помер в 2009 році. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали спільний побут і вели спільне господарство. На даний час заявник залишилася проживати зі своїм сином - ОСОБА_3.

З огляду на вищевикладені обставини, а також враховуючи відсутність у ОСОБА_1 іншим шляхом оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2, суд вважає доведеним факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 1988 року по 25 грудня 2009 року - по день смерті останнього, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 169, 197, 209, 212, 214, 215, 234, 256 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 в період з 1988 року по 25 грудня 2009 року - по день смерті останнього.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено - 06 грудня 2016 року.

Головуючий:

Попередній документ
63219443
Наступний документ
63219445
Інформація про рішення:
№ рішення: 63219444
№ справи: 621/1382/16-ц
Дата рішення: 01.12.2016
Дата публікації: 09.12.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Зміївський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення