05.12.2016
Справа № 638/7571/16-ц
Провадження № 2/638/3386/16
05 грудня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова
У складі - головуючого судді Наумової С.М.
Секретаря Токарєвої М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Десята харківська державна нотаріальна контора, Садівниче товариство «Есхар» про визнання права власності за заповітом, визначення часток у спільному сумісному майні, визнання особи такою, що немає права на обов'язкову частку у спадщині
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_2 та просить визнати що відповідач, яка є її дочкою, не є особою, що має право на обов'язкову частку у спадщині, визнати за позивачем право власності на 1/3 частини квартири 78, що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Клочківська, будинок 148-А та право власності на земельну ділянку площею 0,07 га, яка розташована за адресою Харківська область, Чугуївський район, Есхарівська селищна рада, х. Лаптево, садівниче товариство «Есхар», №221.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після смерті її чоловіка, ОСОБА_4, відкрилася спадщина на майно що йому належало, а саме на вище зазначені частину квартири та земельну ділянку. За життя чоловік склав заповіт за яким все належне йому майно він заповів позивачу. У встановленому законом порядку вона звернулася до Десятої харківської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини. Проте державний нотаріус не має можливості видати їй свідоцтво проправо на спадщину, про що письмово її повідомив, оскільки проводячи усі необхідні нотаріальні дії, він не може отримати інформацію від відповідача, яку запитує. А саме, щодо наявності або відсутності у відповідача підстав які дають їй право на обов'язкову частку у спадщині, згідно ст. 1241 ЦК України, та заяву щодо визначення частки квартири, що належить померлому ОСОБА_4 від співвласників квартири 78, що знаходиться в м. Харкові, вул. Клочківська, 148-А, оскільки за життя спадкодавця дана квартира належала на праві спільної сумісної власності йому, відповідачу та третій особі ОСОБА_3. Не дивлячись на офіційні запити Десятої харківської державної нотаріальної контори відповідач їх проігнорував.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Представник позивача направив заяву згідно якої просить суд розглянути справу без його участі, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та у разі неявки відповідача, винести заочне рішення.
Відповідач до суду не з'явилася, але направила листа в якому просить суд розглянути справи без її присутності, з позовними вимогами згодна.
Третя особа, ОСОБА_3, до суду не з'явився та направив листа, в якому просить суд розглянути справу без його особистої участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Третя особа, Десята харківська державна нотаріальна контора, до суду не з'явилася та направила листа, згідно якого просить суд слухати справу за відсутності представників нотаріальної контори.
Третя особа, Садівниче товариство «Есхар», до суду не з'явилася,про причини неявки інформації до суду не надала, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зазначене вище, суд вбачає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
09 жовтня 2015 року помер чоловік позивача, ОСОБА_4 що підтверджується свідоцтвом про смерть (актовий запис №14880, зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції). За життя, 30 серпня 2010 року, ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого усе належне йому майно та все на що він має право на день смерті, заповідає своїй дружині, тобто позивачу.
Позивач 24 жовтня 2015 року звернулася за місцем відкриття спадщини до Десятої харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом. В результаті державним нотаріусом було заведено спадкову справу №582/2015.
Інших заяв про прийняття або відмову від спадщини від інших осіб не надходило за весь період, встановлений законодавством для прийняття спадщини.
ОСОБА_5 нотаріусом було виявлено наступне спадкове майно:
-частина квартири 78 за адресою м.Харків, вул. Клочківська, 148-А. Загальна площа квартири - 66,9 м2, житлова площа - 43,2 м2, яка належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності разом з відповідачем та третьою особою ОСОБА_3.
-земельна ділянка площею 0,07 га, яка розташована за адресою Харківська область, Чугуївський район, Есхарівська селищна рада, х. Лаптево, садівниче товариство «Есхар», №221, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності.
Листом №838/0214 від 31 березня 2016 рокуДесята харківська державна нотаріальна контора сповістила позивача про те, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо через наступне.
На виконання вимог ст. 369, 370 ЦК України, у матеріалах спадкової справи повинні бути заяви від співвласників квартири 78 за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 148-А про визначення частки квартири, що належить померлому ОСОБА_4. 25.03.2016 заяву про визначення частки у спільній сумісній власності подав співвласник вказаної квартири ОСОБА_3. Заява про визначення частки у спільній сумісній власності від співвласниці квартири ОСОБА_2 до нотаріальної контори не надходила. Крім того, з матеріалів спадкової справи вбачається, що гр. ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_4. Втім у матеріалах спадкової справи відсутня заява від гр. ОСОБА_2 про наявність або відсутність в неї права на обов'язкову частку у спадщині.
З матеріалів справи вбачається, що право власності на квартиру 78 за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 148-Апідтверджується Свідоцтвом про право власності на житло №1-02-228701 від 08.10.2002. За своїм змістом і формою дане свідоцтво відповідає діючому на момент його видачі Тимчасовому положенню про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженому Наказом Мін'юсту №7/5 від 07.02.2002.
Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України,у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до абз. 2 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” №7 від 30.05.2008, у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Зважаючи на зазначені норми цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що частка ОСОБА_4 у праві спільної власності на квартиру 78 за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 148-А, виходячи з кількості співвласників, складає 1/3 та є рівною поміж часток інших співвласників.
Право власності на земельну ділянкуплощею 0,07 га, яка розташована за адресою Харківська область, Чугуївський район, Есхарівська селищна рада, х. Лаптево, садівниче товариство «Есхар», №221 підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 20.01.1999, зареєстрованого за №6905. Даний ОСОБА_5 був виданий відповідно до змісту та форми, затверджених діючою на той час Постанови Верховної Ради України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» №2201-ХІІ від 13.03.1992. Крім того, право власності на дану земельну ділянку підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. З даного витягу вбачається, що зазначеній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер: 6325456800:10:000:0800.
Відповідно до частини 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004, речові права на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Наявність іншого спадкового майна окрім, зазначених квартири та земельної ділянки сторонами не доводиться.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Згідно ч.1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно ч.3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до абз. 1 ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно ч.1 ст. 31 ЦК України, малолітньою є особа, яка не досягла чотирнадцяти років. Згідно ч. 1 ст. 32 ЦК України, неповнолітньою є особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Поняття непрацездатності міститься у ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003, а саме зазначено, що непрацездатними громадянами є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Таким чином, про непрацездатність або її відсутність може свідчити отримання чи неотримання особою одного з видів пенсій:
-за віком;
-інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
- пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Для з'ясування питання щодо наявності або відсутності у відповідача ознак, що дають право на обов'язкову частку суд за клопотанням позивача звернувся з запитом до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова за місцем проживання відповідача. Із отриманої відповіді вбачається, що на дату відкриття спадщини відповідач, яка народилася 07.10.1963, на обліку , як одержувач пенсії не перебувала.
З огляду на це вбачається відсутність у відповідача ознак, які дають право на обов'язкову частку у спадщині: малоліття, неповноліття, непрацездатність.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно абз.1 п. 3.1 ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування” №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 109, 169, 174, 197, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 221, 224-229 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 31, 32, 369, 370, 372, 1220, 1223, 1226, 1233, 1241, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 1, 26, 30, 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати що ОСОБА_2 не є особою, що має право на обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_4, який помер 09.11.2015.
Визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), на 1/3 частини квартири №78, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 148-А.
Визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), на земельну ділянку площею 0,07 га, яка розташована за адресою Харківська область, Чугуївський район, Есхарівська селищна рада, х. Лаптево, садівниче товариство «Есхар», №221.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Дзержинського районного суду м. Харкова протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя С.М. Наумова