612/797/16-а
2-а/612/19/16
07 грудня 2016 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі головуючого судді - Масло С.П., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним рішення Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призупинення виплати призначеної їй раніше пенсії за віком з 01 квітня 2015 року та зобов'язати Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області відновити їй нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01 квітня 2015 року на загальних підставах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснити її відповідні виплати за 2015 рік та поточний рік без обмежень у подальшому.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що на даний час працює суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області. З 29 червня 2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області (з 01.04.2016 Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області) та отримувала пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, але з 01 квітня 2015 року відповідач припинив виплату пенсії, мотивуючи це виконанням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 24 грудня 2015 року. При зверненні до відповідача з заявою від 27 вересня 2016 року про поновлення виплати пенсії листом від 29 вересня 2016 року № 75/с-6 позивачеві було відмовлено в поновленні виплати пенсії на тій підставі, що вона працює. Зазначену відмову в поновленні виплати пенсії позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим звернулась до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала. Крім того, просила поновити строк звернення до суду за захистом своїх прав.
Відповідач, Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області, просили розглядати справу без участі їх представника, позовні вимоги не визнали. Надали письмові заперечення, в яких зазначили, що ОСОБА_1 перебуває у них на обліку з 29.06.2011 року як пенсіонер та їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII, було внесено зміни щодо подовження особливого характеру виплати пенсій працюючим пенсіонерам, а саме: «тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантія їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу» «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються». Оскільки ОСОБА_1 працює на умовах Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та займає посаду судді, пенсія з 01.04.2015 року не виплачується згідно з вимогами чинного законодавства. Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області діяло в межах повноважень, наданих чинним законодавством. Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що позивач дійсно перебуває на обліку в Лозівському об'єднаному управлінні ПФУ в Харківської області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29 червня 2011 року, що сторонами визнається.
Позивач продовжує працювати на посаді судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
З 01 квітня 2015 року відповідач припинив виплату пенсії позивачу, мотивуючи це виконанням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24 грудня 2015 року.
При зверненні до відповідача з заявою від 27 вересня 2016 року про поновлення виплати пенсії листом від 29 вересня 2016 року № 75/с-16 позивачу було відмовлено в поновленні виплати пенсії на тій підставі, що вона працює.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
02 березня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року, який набрав чинності з 01 квітня 2015року.
Вказаним Законом (пп. 2 п.12 розділу 1) внесені зміни в ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", «;Про державну службу», «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Крім того, згідно п. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (утримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу з 1 квітня 2015 року.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Таким чином, з 01.06.2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом України "Про судоустрій та статус суддів", втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові № 333/6710/15-а від 24.05.2016, яка в силу ст. 244-2 КАС є обов'язковою для всіх судів України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призупинення виплати призначеної пенсії позивачу починаючи з 01.06.2015 р. є протиправними.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.
За таких обставин, слід зобов'язати відповідача поновити з 1 червня 2015 року нарахування та виплату призначеної позивачу пенсії.
Вимоги про визнання протиправним рішення, відновлення нарахування та виплату пенсії з 01 квітня 2015 року по 31.05.2015 року включно є такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії за поточний рік (2016р.) без обмежень у подальшому, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 47 Закону №1058 (у редакції цієї статті згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (далі - Закон №911) визначено, що тимчасово з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру» «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Статтею 46 та пунктом 6 статті 92 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.
Відтак, згідно із абзацами 2 і 3 статті 47 Закону № 1058 (в редакції цієї статті згідно із змінами внесеними п. 22 розділу І Закону № 911) з 1 січня 2016 року позивачу, який працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України ««Про судоустрій і статус суддів», призначена пенсія за віком не виплачується відповідачем правомірно.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії без обмежень у подальшому, суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду справи чинне законодавство не регулює спірні правовідносини після 31 грудня 2016 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії за поточний рік (2016р.) без обмежень у подальшому, задоволенню не підлягають.
При цьому, суд не приймає доводи позивача з посиланням на Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року, як підставу задоволення позовних вимог з 01.04.2015 року, оскільки предметом дослідження Конституційного Суду України у наведеному Рішенні був інститут щомісячного довічного грошового утримання судді, а як було встановлено судом по цій справі, позивач отримує пенсію за віком.
Щодо заяви позивача про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав та доводів відповідача про пропущення позивачем такого строку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст..100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до відповідача з заявою від 27 вересня 2016 року про поновлення виплати пенсії, листом відповідача від 29 вересня 2016 року № 75/с-16 позивачу було відмовлено в поновленні виплати пенсії, з адміністративним позовом до суду позивач звернулась 26.10.2016 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк встановлений ч.4 ст. 99 КАС України, позивачем не пропущений.
Враховуючи вищевикладене та період за який позивач просить суд захистити його права, суд вважає, що права позивача підлягають захисту з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року включно.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною по справі, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 122, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Лозівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно.
Зобов'язати Лозівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Харківської області відновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком за період з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно на загальних підставах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплати цієї пенсії за період з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Лозівського об'єднаного управління ПФУ Харківської області на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 367 (триста шістдесят сім) грн. 47 коп.
В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.П. Масло
07 грудня 2016 року