Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2257/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Фомічов С. Є.
Іменем України
29.11.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Фомічова С.Є.
суддів - Гайсюка О.В.
ОСОБА_2
при секретарі - Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29 червня 2016 року,-
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у лютому 2013 року помер її батько ОСОБА_5, після смерті якого залишилося нерухоме майно - житлові будинки №16 та №18, що знаходяться по вул. Кропоткіна у м. Кіровограді.
Вказувала, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом. Про смерть батька вона дізналася у вересні 2015 року, після чого звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом до Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №1. ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав пропуску строку для прийняття спадщини у шість місяців та рекомендовано звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того ОСОБА_3 зазначила, що для отримання спадщини вона не могла вчасно звернутися із заявою в нотаріальну контору з поважних причин, оскільки про смерть батька вона дізналася випадково у серпні 2015 року, батько не хворів, був молодою та здоровою людиною, не мав шкідливих звичок та помер у віці 45-ти років, причина його смерті не встановлена; родичів, які б могли повідомити її про смерть батька, - немає; починаючи з 2013 року позивач не проживала у м. Кіровограді, постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. У 2013 році позивач завагітніла, у неї народився син ОСОБА_6, дитину вона виховує самостійно, весь цей час приділяла увагу своєму здоров'ю, лікуванню, пов'язаними з вагітністю та пологами. З батьком вона не спілкувалася, зважаючи на його небажання, спільних з батьком знайомих та родичів не має.
Вважає, що зазначені нею причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини пов'язані з об'єктивними, непереборними істотними труднощами, у зв'язку з чим є поважними.
Зазначала, що зверталася до відповідача ОСОБА_4, за заявою якого Кіровоградською міською державною нотаріальною конторою №1 08 квітня 2015 року заведено спадкову справу №185/2015 щодо майна її батька, з проханням надати їй письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак останнім їй було відмовлено.
Враховуючи наведене та зазначаючи на наявності поважних причин пропуску строку звернення з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, позивач просила визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання до Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №1 заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька - ОСОБА_5
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29 червня 2016 рокупозов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_3, звернулась з апеляційною скаргою. У апеляційній скарзі представник позивач, посилаючись на необґрунтованість рішення, що полягає в неповноті дослідження доказів на обґрунтування обставин викладених в позовній заяві і встановлених в рішенні суду, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Про час і місце розгляду справи ОСОБА_3 повідомлена у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку. До суду надала заяву про розгляд справи без її участі.
Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності позивача.
Заслухавши доповідача, заперечення на апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, а також обґрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для її задоволення немає.
Судом встановлено, що у лютому 2013 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ОЛ №212889, виданим повторно 10 вересня 2015 року міським відділом по державній реєстрації смертей реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 3197.
Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІІ-ОЛ №268336, актовий запис за №1436 позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_5.
Згідно до архівної довідки ОКП «Кіровоградське ООБТІ» від 29 жовтня 2015 року житловий будинок №16 по вул. Кропоткіна у м. Кіровограді зареєстровано за ОСОБА_9 - 1/8 частина на підставі рішення суду від 18 грудня 1975 року, за ОСОБА_5 - 7/16 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24 січня 2003 року № 3-126, та за ОСОБА_10 - 7/16 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24 січня 2003 року №3-126.
Відповідно до інформації, наданої Кіровоградською міською державною нотаріальною конторою №1, від 26 квітня 2016 року вих.№564/01-09 після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа №185/2015 від 08 квітня 2015 року. Із заявами про прийняття спадщини звернулися: ОСОБА_4 (заява зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 145 від 08 квітня 2015 року) та ОСОБА_3 (заява зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 1029 від 18 вересня 2015 року).
Постановою № 1224/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 вересня 2015 року, спадкоємцю ОСОБА_3 було відмовлено у включенні до кола спадкоємців по спадковій справі щодо майна померлого ОСОБА_5, за № 185/2015 з підстав пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори та рекомендовано звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Згідно ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року суд роз'яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано суду першої та апеляційної інстанції доказів на підтвердження доводів викладених у позовній заяві, а саме: факти перебування та її постійне проживання в іншій місцевості та перебування на лікуванні, пов'язаний з вагітністю та пологами.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів ( ст.ст. 58,59 ЦПК України) на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для звернення з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалюючи рішення суд правильно встановив характер спірних правовідносин та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог, конкретних обставин справи, на підставі наданих сторонами доказів, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги, яка не ґрунтується на законі та доказах, і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29 червня 2016 рокузалишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: