Справа №: 398/3008/16-ц
"06" грудня 2016 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Ковальова О.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
позивачка звернулася до суду з позовною заявою, де просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Лесі Українки, будинок № 1.
Згідно з ч. 2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги тощо.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК.
Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків.
Позовна заява містить недоліки, без усунення яких провадження по справі не може бути відкрито, оскільки позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а тому позовну заяву необхідно залишити без руху згідно ст. 121 ЦПК України, з наступних підстав.
Стаття 72 Житлового кодекс УРСР, на яку позивачка посилається як на підставу позову, міститься у главі 2 ЖК УРСР «Користування жилими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду», тобто визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки із застосуванням ст. 72 ЖК УРСР можливо тільки у правовідносин, що склалися між сторонами в квартирах в будинках державного і громадського житлового фонду.
З позовної заяви вбачається, що житлове приміщення належить позивачці на праві приватної власності. Виходячи з положень ст., ст. 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Статтею 405 ЦК України регулюються правовідносини щодо прав членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. При цьому як зазначила позивач у заяві, відповідач є попереднім власником будинку, а не членом її сім'ї.
За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху, надати позивачці 5-денний строк для усунення недоліків, а саме, чітко визначитись з характером спірних правовідносин, які виникли між нею та відповідачем; викласти обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, тому що позовна заява повинна містити відомості про те, яке саме право позивача порушено, в чому це порушення полягає, з зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину та надати до суду належним чином оформлену позовну заяву. Роз'яснити позивачці, що при невиконанні вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст.121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в даній ухвалі, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Якщо позивач у встановлений строк не виконає вимоги, зазначені в ухвалі, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :