Справа № 395/1321/16-к
Провадження № 1-кп/395/120/2016
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ про повернення обвинувального акта
06 грудня 2016 року м.Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене 30 червня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2015120190000458 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України,
В підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також захисником ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 заявлені клопотання про повернення обвинувального акту з підстав не відповідності його вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він не містить відомості про фактичні обставини кримінального правопорушення, викладення обвинувачення є неконкретним і незрозумілим для обвинувачених, а тому порушує право кожного з обвинувачених на захист. Крім того, реєстр матеріалів кримінального провадження, не відповідає вимогам ч.2 ст. 109 КПК України, адже не містить відомостей про складання обвинувального акту, в ньому не зазначено процесуальні дії. Дані обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, та перешкоджають судовому розгляду.
Крім того, захисник ОСОБА_4 також зазначив, що: відомості про потерпілого не містять інформації про його громадянство; обвинувальний акт містить неприпустиме формулювання та висновок слідчого про те, що вина обвинувачених у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, повністю доведена на підставі зібраних доказів, перелік яких наведено. Також порушено право обвинуваченого ОСОБА_7 бути детально поінформаваним зрозумілою для нього мовою (російською) про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, оскільки переклад обвинувального акту, який йому було вручено на російській мові, зроблений самим слідчим, а не перекладачем як того вимагають як норми міжнародного права, так і ст.ст.29, 293 КПК України, ст.19 Конституції України.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтримали клопотання захисників у їх інтересах.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисників, посилаючись на те, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК УКраїни, просив призначити справу до судового розгляду та продовжити строк дії запобіжного заходу щодо всіх обвинувачених, оскільки ризики, передбачені ст.177 ч.1 п.п.1,3,4,5 КПК України, не зменшилися.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотань захисників та повернення прокурору обвинувального акту у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.110 ч.4 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально поінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та відповідно про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 20.04.2006 року в справі "І.Н. та інші проти Австрії").
Стаття 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права зазначає, що кожен має право при розгляді будь-якого пред'явленого йому кримінального обвинувачення бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред'явленого йому обвинувачення.
Згідно до ст.29 ч.4 Конституції України кожному заарештованому має бути роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника. Відповідно до ст.63 ч.2 Конституції України обвинувачений чи підсудний має право на захист.
Згідно до ст.29 ч.2 КПК України особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до ст.4 вказаного Закону переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.
Як вбачається з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України " Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві" від 24.10.2003 року №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред'явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.
Проаналізувавши вище наведені норми національного та міжнародного права, суд вважає, що обвинувальний акт, який був вручений прокурором ОСОБА_7 в перекладі на російську мову, зробленому самим слідчим та не засвідченим підписом перекладача, не відповідає вимогам ч.2 ст.291, ст.293 КПК України, оскільки переклад інформації на російську мову зроблений не повноважною особою - перекладачем, який незацікавлений у викривлені інформації та в обов'язковому порядку несе кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад, а стороною обвинувачення, що є неприпустимим.
Відсутність у даному кримінальному провадженні доказів вручення ОСОБА_7 перекладу обвинувального акту відповідно до вимог чинного законодавства на російську мову, якою він достатньо володіє для розуміння суті висунутого йому обвинувачення, - свідчить про порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 .
Доводи прокурора про відсутність у матеріалах справи клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про здійснення перекладу обвинувального акту на російську мову, а отже відсутність процесуального обов'язку у прокурора вручити обвинуваченому згаданий документ в перекладі на російську мову - суд вважає непереконливими з огляду на наведені норми міжнародного права, застосування яких є обов'язковим як для сторони обвинувачення, так і для суду.
Крім того, необхідно зазначити, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК України, оскільки відомості про потерпілого не містять інформації про його громадянство.
У зв'язку з наведеним, обвинувальний акт є таким, що не відповідає вимогам КПК України, а тому згідно до ст.314 ч.3 п.3 цього Кодексу його необхідно повернути прокурору.
Що стосується інших доводів клопотань захисників, у тому числі те, що обвинувальний акт не містить відомості про фактичні обставини кримінального правопорушення, викладення обвинувачення є неконкретним, незрозумілим для обвинувачених, то суд не може визнати їх підставами для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вони самі по собі не є підставою для повернення обвинувального акта. Крім того, такі доводи вже були предметом дослідження в апеляційному суді Кіровоградської області (т.5 а.с.247-250), який 13.10.2016 року виклав аналогічну позицію з даного приводу.
Відповідно до ст.315 ч.3 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 13.10.2016 року строк тримання під вартою обвинувачених закінчується 10 грудня 2016 року.
Враховуючи те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні повертається прокурору, при цьому строк дії запобіжного заходу закінчується 10 грудня 2016 року, суд приходить до такого висновку.
Обставини справи вказують на те, що ризики, передбачені ст.177 ч.1 п.п.1,3,5 КПК України, про наявність яких також зазначив прокурор у своєму поясненні, не зменшилися та виправдовують тримання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 під вартою та вказують на недостатність обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Керуючись ст. ст.29, 291, 314-316, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 30 червня 2015 року у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015120190000458 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, начальнику Маловисківського відділу Знам'янської місцевої прокуратури ОСОБА_9 .
Продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 6 грудня 2016 року по 3 лютого 2017 року.
Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: підпис
Згідно з оригіналом:
Суддя ОСОБА_10 Орендовський