Справа № 393/501/16-к
06 грудня 2016 року смт.Новгородка
Новгородківський районний суд Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новгородка обвинувальні акти у кримінальних провадженнях внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120210000276 від 15 жовтня 2016 року та за № 12016120210000280 від 19 жовтня 2016 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні осіб не маючого, не працюючого, раніше судимого:
-16.12.1982 року Арцизським районним судом Одеської області, за ст. 140 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до 2-х років позбавлення волі.
-27.04.1983 року Арцизським районним судом Одеської області, за ч.3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) до 3-х років позбавлення волі.
- 31.10.1986 року Новгородківським районним судом Кіровоградської області за ст. 81 ч. З КК України (в редакції 1960 року) до 5-ти років позбавлення волі.
-15.07.1992 Богородчинським районним судом Івано-Франківської області за ст. ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) до 5-ти років позбавлення волі.
-29.08.1995 року Центрально-міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст. 102, 101 ч.2, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 7-ми років позбавлення волі.
-07.07.2000 року Новгородківським районним судом Кіровоградської області за ст. 140 ч.4, ч.1 ст. 196-1, ст.42 КК України (в редакції 1960року) до 7 років позбавлення волі. 22.08.2000 року вироком суду колегії по кримінальних справах Кіровоградської області, вирок Новгородківського районного суду від 07.07.2000 в частині засудження за ч.1 ст. 196-1 КК України скасовано, закрито обвинувачення, а в частині засудження по ч.4 ст.140 КК України пом'якшено покарання із застосуванням ст.44 КК України до 3-х років позбавлення волі;
- 05.04.2004 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст.296 КК України до 2-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитом терміном на 1 рік:
-06.09.2005 року вироком Апеляційного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, іспитовий строк скасовано.
-26.10.2010 року Новгородківським районним судом Кіровоградської області за ч.ч.2,3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4-х років позбавлення волі;
- 24.11.2010 року Новгородківським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до 4-х років позбавленні волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2010 року і остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;
- 11.03.2015 року ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда до ОСОБА_3 застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання строком на 3 місяці 26 днів.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями вчинив таємні викрадення чужого майна (крадіжки) вчинені повторно, тобто кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст.185 КК України.
Кримінальні правопорушення вчинено при слідуючих обставинах:
13 жовтня 2016 року близько 14 години ОСОБА_3 проходив по вулиці Генича Новгородківського району Кіровоградської області та на території домоволодіння під АДРЕСА_2 побачив качок, які знаходились у загорожі. В подальшому у ОСОБА_3 виник прямий умисел на крадіжку птиці. Тому, 13 жовтня 2016 року близько 24 години ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив нетрудового збагачення, діючи повторно, умисно та цілеспрямовано, шляхом вільного доступу пройшов на територію вищевказаного домоволодіння до загорожі, де знаходились качки. Діставши мішки, які він приніс із собою, ОСОБА_3 діючи таємно, переконавшись що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії будуть не помічені, викрав 5 качок породи Мулард віком шість місяців, вартістю 90 гривень за одну качку відповідно до висновку експерта № 1840 від 09 листопада 2016 року, на загальну суму 450 гривень. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 14 жовтня 2016 року в обідній час ОСОБА_3 у своїх справах прибув до домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване по АДРЕСА_3 . Прибувши до вказаного вище домоволодіння, ОСОБА_3 через незачинені ворота потрапив на територію домоволодіння та побачив, що господарів немає вдома. З метою пошуку господарів, він вирішив пройти всередину будинку та через незачинені на запірний пристрій двері потрапив у домоволодіння. Будучи у прохідній кімнаті вказаного будинку, ОСОБА_3 на підлозі побачив мішок з цукром та саме в цей момент в нього, виник умисел на вчинення крадіжки чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії будуть не помічені, будучи раніше судимим за корисливі злочини, маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, з прохідної кімнати будинку АДРЕСА_3 таємно, повторно, викрав цукор вагою 9 кілограмів, вартість якого згідно з висновком експерта № 1741 від 25 жовтня 2016 року становить 15,60 гривен за 1 кілограм, а всього на суму 140 гривень 40 копійок. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене майно у свою власність та розпорядившись ним на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в скоєних злочинах визнав повністю, суду дав показання що 13 жовтня 2016 року близько 14:00 години він проходив по АДРЕСА_1 , де на території одного з домоволодінь побачив качок. В цей час у нього виник умисел на здійснення крадіжки птиці. Цього ж дня, близько 24:00 години він взявши з собою мішки, пройшов до загорожі вищевказаного домоволодіння та викрав 5 качок.
Крім того, 14 жовтня 2016 року в обідній час він прийшов до домоволодіння сестри його дружини, ОСОБА_6 , що розташоване в АДРЕСА_1 . Пройшовши на територію довомолодіння побачив що господарів не має, потім вирішив пройти всередину будинку з метою пошуку господарів. Пройшовши до будинку через незачинені двері, у прохідній кімнаті побачив мішок з цукром. Взявши пакет, який лежав неподалік набрав близько 9 кг. цукру та попрямував до місцевої жительки з метою продати викрадене. Продавши цукор за 60 гривень, кошти витратив на сигарети. У скоєних злочинах щиро розкаюється.
При дослідженні вини обвинуваченого суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, на підставі ч.3 ст.349 КПК України та за згодою сторін, суд обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані відповідно до обвинувальних актів по ч.2 ст.185 КК України, так як він своїми умисними протиправними діями, вчинив таємні викрадення чужого майна (крадіжки) вчинені повторно.
При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
Обвинувачений скоїв кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії середньої тяжкості, вину визнав, у скоєному щиро розкаявся, негативно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України суд визнає:
- щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений вину у скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів з корисливих мотивів, негативно характеризується за місцем проживання, не працює, суд дійшов до висновку про призначення покарання у виді арешту.
Цивільний позов по справі не заявлений. Речовий доказ по справі, цукор вагою 9 кілограм, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , необхідно повернути потерпілій ОСОБА_6 .
Судові витрати по справі становлять 616,70 грн. за проведення судових товарознавчих експертиз (висновки експерта № 1741 від 25.10.2016 року, № 1840 від 09.11.2016 року) підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як він винен в скоєних кримінальних правопорушеннях з приводу яких проводилися вказані експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.366-368 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді арешту терміном 5 місяців.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 міру запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання під вартою до вступу вироку в закону силу взявши його під варту в залі суду.
Термін відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 06.12.2016 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в розмірі 616 грн. 70 коп.
Речовий доказ по справі, цукор вагою 9 кілограм, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - повернути потерпілій ОСОБА_6 .
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору, направити потерпілим.
Головуючий суддя ОСОБА_7