Справа №1-46/2008 рік
14 лютого 2008 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Іваненка І. В.
при секретарі Чубенко Ю. Ю.
за участю прокурора Колодчиної І. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, працює лісником СКП „Райліс", проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -
ОСОБА_1 з 01 березня 2000 року займає посаду лісника обходу „Хацьки", розташованого у адміністративних межах Хацьківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, та, згідно з договором про матеріальну відповідальність від 27 лютого 2001 року, є матеріально відповідальною особою, яка несе матеріальну відповідальність за передану йому лісопродукцію, тобто є службовою особою. 17 квітня 2007 року громадянин ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою привласнення вартості неоприбуткованої лісопродукції вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів -до першого та третього екземплярів ордеру на відпуск лісопродукції № 12850 від 17 квітня 2007 року, указавши у них завідомо занижену кількість реалізованої громадянину ОСОБА_2 деревини, й привласнивши вартість фактично реалізованої, але не указаної у документах кількості деревини у розмірі двох кубічних метрів пиловочника сосни, чим спричинив СКП „Райліс" збитки на суму 500 гривень.
Допитаний під час досудового слідства та у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 викладені обставини вчинення злочину підтвердив у повному обсязі, свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.
Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими у судовому засіданні в порядку ч.3 ст. 299 КПК України. Докази по справі, досліджені у судовому засіданні, є належними і допустимими, відповідають фактичним обставинам справи, і учасниками розгляду справи не оспорюються.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, у результаті повного, об'єктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведене повністю.
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Під час призначення підсудному ОСОБА_1 покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин невеликої тяжкості), особу винного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (а.с. 84, 85); враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме щирого каяття, добровільного відшкодування завданої шкоди; враховуючи, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с. 90); враховуючи
перебування на його утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 85), суд вважає, що необхідним і достатнім основним кримінальним покаранням для виправлення особи є кримінальне покарання у вигляді штрафу.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання, на підставі ч. 2 ст. 69 КК України, суд вважає можливим не застосовувати до ОСОБА_1 додаткове кримінальне покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю, передбачене санкцією ч. 1 ст. 366 КК України як обов'язкове.
Судових витрат у справі немає, цивільний позов не заявлено.
Стосовно міри запобіжного заходу, суд вважає, що ОСОБА_1 має бути збережений попередньо обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд до вступу вироку у законну силу.
Речові докази у справі, а саме перший та третій екземпляри ордеру на відпуск лісопродукції № 12850 від 17 квітня 2007 року, суд вважає необхідним залишити у матеріалах справи.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 вчинив умисний злочин, за який передбачене покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, злочин він вчинив 17 квітня 2007 року, має на утриманні неповнолітню дитину, суд вважає, що, відповідно до п. „б" ст. 1 ЗУ „Про амністію" від 19 квітня 2007 року, він може бути звільнений від призначеного судом основного кримінального покарання.
Підсудний у судовому засіданні указав, що він не заперечує проти застосування до нього амністії. Також він подав до суду відповідне письмове клопотання про це.
Заслухавши прокурора, підсудного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити йому основне кримінальне покарання у вигляді штрафу у тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 гривень 00 копійок.
На підставі п. б, ст. 1, ст. ст. 8, 10, 12, 14 Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року звільнити ОСОБА_1 від основного кримінального покарання у вигляді штрафу.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню, а саме підписку про невиїд до вступу вироку у законну силу.
Речові докази у справі, а саме перший та третій екземпляри ордеру на відпуск лісопродукції № 12850 від 17 квітня 2007 року, залишити у матеріалах справи.
На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 15 діб.