№ 336/7982/14-ц
пр. № 6/336/249/2016
Іменем України
05 грудня 2016 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Голубкової М.А. при секретарі Когут С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України, ОСОБА_1,-
Державний виконавець Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_2 звернувся до суду з поданням, в якому вказав, що на виконанні Шевченківського ВДВС знаходиться виконавчий лист, виданий 05.02.2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості в розмірі 26734,01 грн. Оскільки боржник добровільно рішення суду не виконує, з цих підстав державний виконавець просить тимчасово обмежити його у праві виїзду за межі України до виконання ОСОБА_1 зобов»язань покладених на нього рішенням суду.
Державний виконавець в судове засідання не з»явився просив розглядати подання без його присутності, на задоволенні наполягав.
Дослідивши матеріали подання, вибіркову копію матеріалів виконавчого провадження № 946/8 за номером ЄДРВП 51634746, які надані суду у не пронумерованому та несистематизованому виді, перевіривши обґрунтованість подання, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з наступних підстав.
За змістом статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Як закріплено ч. 2 п. 7 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
За змістом п.18 ч.3 ст. 11 Закону України „Про виконавчу службу” державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов”язань, покладених на нього рішенням суду, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов”язання за рішенням.
Оскільки особа, яка має невиконані зобов”язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.
Відповідно до ч.2 ст. 377-1 ЦПК України тягар доведення факту ухилення боржника від виконання зобов”язання покладається саме на державного виконавця, як особи, що приймає участь у судовому засіданні, зважаючи, що участь сторін та інших заінтересованих осіб у засіданні не передбачена.
Як вбачається з тексту подання державного виконавця в обґрунтування ухилення ОСОБА_1 від виконання покладеного судовим рішенням обов”язку сплатити грошові кошти, міститься посилання про обізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження постановою від 08.07.2016 року шляхом направлення її копії за адресою проживання боржника в підтвердження чого державний виконавець посилається на реєстр відправки рекомендованої кореспонденції.
Відповідно до матеріалів подання зазначений поштовий реєстр, або інші докази направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, такі як, повідомлення про отримання листа з підписом про вручення, або конверт рекомендованої кореспонденції, що повернувся до відділу ДВС з будь-яких підстав - відсутні.
Доказів виходу державного виконавця за адресою боржника вказаною у виконавчому документі, а саме АДРЕСА_1, з метою перевірки виконання рішення суду, встановлення факту проживання за даною адресою, чи встановлення матеріального стану боржника до матеріалів подання не надано, відсутні будь-які акти складені державним виконавцем. Також до подання не додано інформації чи перевіряв державний виконавець факт реєстрації боржника за вказаною адресою.
Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язок надсилання рекомендованим листом з повідомленням постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Таким чином, надані до подання документи не дають суду підстав вважати, що державним виконавцем в повному обсязі вживались чи вживаються заходи для належного та своєчасного виконання рішення суду, які мають передувати зверненню з даним поданням. Статтею 33 Конституції України закріплено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
На час розгляду подання суд вважає його передчасним,оскільки державним виконавцем не вичерпані передбачені законом заходи для виконання рішення суду, тому суд відмовляє в його задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 377-1 ЦПК України,-
Подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_2 про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Голубкова М.А.