Справа № 152/784/15-к
Провадження1-кс/152/87/15
18 червня 2015 року м. Шаргород
Слідчий суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3 про здійснення приводу,
17 червня 2015 року старший слідчий СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про здійснення приводу ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12015020360000060 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що 5.02.2015 біля 1 години 00 хвилин ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , маючи намір на вчинення крадіжки, пройшли на територію магазину, належного ФОП ОСОБА_6 , розташованого в АДРЕСА_1 . Перебуваючи на подвір'ї цього магазину, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , переконалися, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, завідомо знаючи, що охорони магазину немає, підійшли ззаду приміщення до вікна та демонтувавши віконні грати, відкрили металопластикове вікно та залізли у середину магазину через віконний отвір. В подальшому ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів із прилавку магазину викрали: алкогольні та слабоалкогольні напої, продукти харчування, картки поповнення рахунку та стартові пакети мобільних операторів України, інші речі, а також кошти в сумі 445 грн.
Спакувавши викрадені речі в поліетиленові мішки, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з місця події зникли, розпорядившись викраденими речами на власний розсуд.
Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завдали потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4444,06 грн.
7 квітня 2015 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
11 червня 2015 року ОСОБА_4 було направлено повістку про виклик до слідчого для допиту на 16 червня 2015 року на 10 годину, окрім того, 12 червня 2015 року, старшому оперуповноваженому СКР Шаргородського ОВ УМВС ОСОБА_7 було доручено вручити ОСОБА_4 повістку про виклик до СВ Шаргородського РВ УМВС на 12 червня 2015 року, однак по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 та його родичі були відсутні.
З огляду на викладене, старший слідчий СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3 просить постановити ухвалу про здійснення приводу ОСОБА_4 на 10 годину 00 хвилин 20 червня 2015 року до слідчого відділу Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області, за адресою: м. Шаргород, вул. Леніна, 296, кабінет № 38 до слідчого ОСОБА_3 для допиту у процесуальному статусі - підозрюваного, в рамках кримінального провадження за фактом крадіжки, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020360000060 від 5 лютого 2015 року. Виконання ухвали про здійснення приводу доручити оперативним працівникам Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області.
У судовому засіданні старший слідчий СВ Шаргородського РВ УМВС ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому.
Згідно із частиною першою статті 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось, клопотань про фіксування судового засідання технічними засобами не надходило.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання, установив наступне.
Старшим слідчим СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3 проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12015020360000060 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 5.02.2015 біля 1 години 00 хвилин ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , маючи намір на вчинення крадіжки, пройшли на територію магазину, належного ФОП ОСОБА_6 , розташованого в АДРЕСА_1 . Перебуваючи на подвір'ї цього магазину, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , переконалися, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, завідомо знаючи, що охорони магазину немає, підійшли ззаду приміщення до вікна та демонтувавши віконні грати, відкрили металопластикове вікно та залізли у середину магазину через віконний отвір. В подальшому ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів із прилавку магазину викрали: алкогольні та слабоалкогольні напої, продукти харчування, картки поповнення рахунку та стартові пакети мобільних операторів України, інші речі, а також кошти в сумі 445 грн. Спакувавши викрадені речі в поліетиленові мішки, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з місця події зникли, розпорядившись викраденими речами на власний розсуд.
Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завдали потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4444,06 грн.
7 квітня 2015 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно зі статтями 1, 2 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частинами першими статей 8, 9 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 12 під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб під час кримінального провадження, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого цим Кодексом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 22 КПК України).
Частиною першою та пунктом першим частини другої статті 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Статтею 133 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
Згідно зі статтею 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Відповідно до частини першої статті 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
У статті 138 КПК України наведено поважні причини неприбуття особи на виклик.
Частинами першою та другою статті 139 КПК України передбачено, що якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.
Отже, застосування до підозрюваного приводу, яке полягає у обмеженні особи в праві на вільне пересування можливе лише за умови, що він належним чином повідомлений про його виклик, зокрема до слідчого, проте не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття.
При цьому, відповідно до принципу змагальності, на слідчого, який ініціює питання приводу покладається обов'язок доказати належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами зазначені вище обставини.
Водночас, під час розгляду цього клопотання старший слідчий СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3 не довів факту повідомлення ОСОБА_4 про його виклик на допит, оскільки будь-яких доказів вручення йому повістки про виклик не надано.
Рапорт старшого оперуповноваженого СКР Шаргородського ОВ УМВС ОСОБА_8 також не є належним доказом повідомлення ОСОБА_4 про виклик для допиту, адже, із рапорту не можливо встановити, коли (дата та час) ОСОБА_8 виїжджав за місцем проживання ОСОБА_4 , оскільки не виключено, що у цей час, останній міг бути на роботі тощо.
Отже, з огляду на викладене вище, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 1, 2, 8, 9, 12, 22, 131, 133, 135, 136, 138, 139 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3 про здійснення приводу відмовити.
Згідно зі статтями 309 та 532 КПК України, ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді. Ухвали, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1