Справа № 152/784/15-к
Провадження1-кс/152/70/15
21 травня 2015 року м. Шаргород
Слідчий суддя Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
21 травня 2015 року до Шаргородського районного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12015020360000060 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що 5.02.2015 біля 1 год. 00 хв. ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_6 , маючи намір на вчинення крадіжки, пройшли на територію магазину, належного ФОП ОСОБА_7 , розташованого в АДРЕСА_1 . Перебуваючи на подвір'ї цього магазину, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , переконалися, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, завідомо знаючи, що охорони магазину немає, підійшли ззаду приміщення до вікна та демонтувавши віконні грати, відкрили металопластикове вікно та залізли у середину магазину через віконний отвір. В подальшому ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів із прилавку магазину викрали: алкогольні та слабоалкогольні напої, продукти харчування, картки поповнення рахунку та стартові пакети мобільних операторів України, інші речі, а також кошти в сумі 445 грн.
Спакувавши викрадені речі в поліетиленові мішки, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з місця події зникли, розпорядившись викраденими речами на власний розсуд.
Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 4444,06 грн.
У судовому засіданні слідчий СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому та просив задовольнити його у повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала зазначене клопотання і просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що повністю визнає себе винуватим у вчиненні злочину, зазначеного у повідомленій йому підозрі і не заперечує щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання, прийшов до наступного висновку.
Згідно із ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено: «що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого королівства»). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватися на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови»).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного; 4) наявність у підозрюваного постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів, доданих слідчим до клопотання, вбачається, що 5 лютого 2015 року до ЄРДР внесено повідомлення про викрадення чужого майна, правова кваліфікація злочину - ч. 3 ст. 185 КК України.
21 травня 2015 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні злочину за обставин, зазначених у повідомленні про підозру.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину також підтверджується: заявою потерпілої про вчинення крадіжки від 5.02.2015; протоколом огляду місця події від 5.02.2015; висновком експерта від 12.02.2015 № 10-Д; протоколом допиту потерпілої від 26.03.2015.
ОСОБА_5 не затримувався за підозрою у вчиненні вказаного вище злочину в порядку ст. 208 КПК України.
Отже, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Окрім того, слідчим суддею встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню у зв'язку із тим, що підозрюваний тримається під вартою у Слідчому ізоляторі Вінницької установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 1), що очевидно ускладнює проведення досудового розслідування та утруднить у майбутньому судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину; його вік; відсутність у нього постійного місця проживання та роботи, сім'ї, міцних соціальних зв'язків, наявність не знятої і не погашеної судимості за подібний злочин.
З врахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, з метою забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов'язків та запобігання ризикам перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З огляду на усе вище викладене, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки він буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені у ст. 2 КПК України, слідчий суддя вважає виправданим застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Згідно із частинами 1 та 4 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого КПК України.
Окрім того, за правилами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
В ухвалі слідчого судді зазначаються обов'язки з передбачених ст. 194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні (ч. 3 ст. 183 КПК України).
З огляду на характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та з урахуванням особи останнього, який має не зняту та непогашену судимість за вчинення тяжкого злочину, не має місця роботи, розмір застави слід визначити в межах сорока розмірів мінімальної заробітної плати.
У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 202, 203, 205 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , освіта середня, не одруженого, громадянина України, раніше судимого Вінницьким районним судом Вінницької області 5.11.2014 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від призначеного судом покарання з випробувальним іспитовим строком на 2 роки 6 місяців, Вінницьким міським судом 12.02.2015 за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, не працюючого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту із зали суду.
Строк дії цієї ухвали визначити в межах шістдесяти днів, тобто до 15 години 00 хвилин 19 липня 2015 року включно. Строк тримання під вартою ОСОБА_5 вираховувати з моменту взяття під варту із зали суду - з 15 години 00 хвилин 21 травня 2015 року.
Визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 в межах сорока розмірів мінімальної заробітної плати - 48 720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що він або заставодавець мають право внести заставу у розмірі 48 720 грн у будь-який момент.
У разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_5 чи заставодавцем в розмірі 48 720 грн звільнити останнього з-під варти, у випадку відсутності в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, де підозрюваний перебуває, іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 виконувати наступні обов'язки на строк не більше двох місяців, передбачені пунктами 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду із місця проживання - АДРЕСА_2 ;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття провадження в порядку, передбаченому статтями 284, 288, п. 2 ч. 2 ст. 314, ч. 6 ст. 340, ст. 417, п. 3 ч. 1 ст. 346 КПК України.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Згідно зі статтями 309, 392, 395 КПК України, на ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1