Справа № 152/586/15-п
3/152/278/15
іменем України
30 квітня 2015 року м. Шаргород
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Строгий І.Л.,
за участі - ОСОБА_1,
розглянувши матеріали, які надійшли від Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Плебанівка Шаргородського району Вінницької області, вул. Терешкової, 13, громадянки України, не працюючої, не одруженої, ІНФОРМАЦІЯ_2,
- за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), а саме: ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2, який 24.03.2015 о 13 годині в с. Плебанівка по вул. Леніна виражався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
У суді ОСОБА_1 винною себе у вчиненні адміністративного правопорушення при обставинах, викладених вище, не визнала. Зазначила, що як мати вона займається вихованням дитини. Сина вона виховує одна, оскільки з чоловіком вони давно розлучені. Час від часу вона їздить на заробітки, для того, щоб прогодувати сім'ю та забезпечити сина усім необхідним, можливо, у зв'язку з цим у вихованні сина є певні недоліки. Однак від виховання сина вона не ухиляється.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі слід закрити, з огляду на таке.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже, з суб'єктивної сторони, це правопорушення виражається в умисній винній бездіяльності батьків у забезпеченні виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Разом із тим, при розгляді цієї справи, судом не вставлено, що ОСОБА_1 взагалі ухилялася від виконання обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2, оскільки вона пояснила, що сина вона виховує, проте з огляду те, що утриманням сина займається лише вона, то періодично вона змушена виїжджати на заробітки, і в цей період вихованням сина займаються її батьки.
Таким чином, приходжу до висновку, що у даному випадку відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 283, 284 КУпАП України,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Суддя І.Л.Строгий