Справа № 152/175/15-п
3/152/105/15
іменем України
16 лютого 2015 року м. Шаргород
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Строгий І.Л.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, бригадира Жмеринської дистанції колії ПЗЗ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
· за ст. 188-28 КУпАП,
·
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, тобто невиконання законної вимоги посадової особи посадової особи ДАІ щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
У суді ОСОБА_2 винним себе не визнав і пояснив, що на посаду бригадира він був призначений лише 28 січня 2015 року, про наявність вимоги посадової особи ДАІ він не знав, оскільки її було вручено його попереднику ОСОБА_3, який, у свою чергу, при переведенні на іншу посаду не передав вимогу ОСОБА_1 Разом із тим, як тільки ОСОБА_1 стало відомо про наявність вимоги про усунення порушень, а саме 31.01.2015 року, порушення, зазначені у вимозі, було усунуто.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2015 року, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він не виконав законну вимогу посадової особи ДАІ щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як убачається із вимоги ДАІ № 2 від 21.01.2015 року, винесеної старшим інспектором ВДАІ з обслуговування Шаргородського району старшим лейтенантом міліції ОСОБА_4 до 30.01.2015 року необхідно було ліквідувати ямковість настилу залізничного переїзду зі сторони станції Строїнці.
Зазначену вимогу одержав працівник Жмеринської дистанції колії ПЗЗ ОСОБА_3
У суді ОСОБА_1 пояснив, що на посаду бригадира він був призначений лише 28 січня 2015 року, про наявність вимоги посадової особи ДАІ він не знав, оскільки її було вручено його попереднику ОСОБА_3, який, у свою чергу, при переведенні на іншу посаду не передав вимогу ОСОБА_1 Разом із тим, як тільки ОСОБА_1 стало відомо про наявність вимоги про с усунення порушень, а саме 31.01.2015 року, порушення, зазначені у вимозі, було усунуто.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до пунктів 2, 4 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, з огляду на викладене та беручи до уваги принцип змагальності сторін, держава, в особі уповноважених нею органів внутрішніх справ зобов'язана відповідними доказами довести перед судом винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Зазначене вище свідчить про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, оскільки про існування вимоги ДАІ про усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху він не знав, а отже виконати вимогу у встановлений у ній строк з об'єктивних причин не міг.
Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
З огляду на усе вище викладене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 188-28, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 256, 272, 280, 283, 284 КУпАП,
провадження в справі про адміністративне правопорушення по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП України закрити.
Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Суддя І.Л.Строгий