"05" грудня 2016 р.
Справа № 150/642/16-ц
Провадження по справі №2/150/278/16
05 грудня 2016 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Суперсона С.П.,
при секретарі Бровко Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цильвіну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Сте6пана Терентійовича та ОСОБА_2 про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу транспортного засобу, -
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу транспортного засобу. Даний позов обґрунтований наступним: 23 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4С було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу: ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1, 1986 року випуску, номер кузова: ХТА 210630G1459463, номер двигуна: 210118723426. При укладені договору сторонами було погоджено всі належні умови купівлі-продажу транспортного засобу, зокрема, щодо ціни, порядку передачі коштів та автомобіля, а також посвідчення договору в нотаріальному порядку. Відповідно до умов договору, продавець зобов'язався в строк до 31 серпня 2014 року посвідчити договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в нотаріальному порядку, після чого передати позивачу свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу. Проте, станом на обумовлену в договорі дату, продавець своїх зобов'язань по нотаріальному посвідченню договору не виконав, так як 19 серпня 2014 року помер, що стверджується свідоцтвом про його смерть серії 1-АМ №295632. За зазначених обставин, на разі позивач позбавлений можливості оформити свої права на придбаний у ОСОБА_4 транспортний засіб. Тому, простить визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу визнати дійсним та укладеним.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задоволити у повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, теж подали до суду заяви про розгляд справи у їхню відсутність, заявлені вимоги визнають повністю, проти їх задоволення не заперечують.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав:
Статтею 41 Конституції України гарантується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 3 ч.1 ЦПК України, згідно якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Дане правило також закріплено в ч. 1 ст. 15 ЦК України.
Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З досліджених судом наданих позивачем доказів належних і допустимих вбачається, що 23 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язувався передати позивачу у власність, а позивач прийняти та оплатити належний ОСОБА_4 автомобіль марки ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1, 1986 року випуску, номер кузова: ХТА 210630G1459463, номер двигуна: 210118723426, в підтвердження безпосереднього виконання сторонами договору купівлі-продажу автомобіля і факту набуття права власності на вказаний транспортний засіб є акт прийому передачі даного автомобіля і грошових коштів від 23 червня 2014 року, у відповідності до якого ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 спірний транспортний засіб разом із ключами. Судом при цьому установлено, що позивач розрахувався за транспортний засіб в повному обсязі, передавши ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 20 000 гривень.
Після чого позивач фактичного користувався спірним транспортним засобом, здійснював його ремонт.
Відповідно до умов договору, продавець зобов'язався в строк до 31 серпня 2014 року посвідчити договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в нотаріальному порядку, після чого передати позивачу свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу.
Проте, станом на обумовлену в договорі дату, продавець своїх зобов'язань по нотаріальному посвідченню договору не виконав, так як 19 серпня 2014 року помер, що стверджується свідоцтвом про його смерть серії 1-АМ №295632.
При цьому, так як спадкоємцями ОСОБА_4 є його батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_2, що стверджується довідкою, виданою виконкомом Мазурівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області 15.09.2016 за №2073, а також копією спадкової справи №198/2014 до майна померлого 19 серпня 2014 року ОСОБА_4, тому позов пред'явлено саме до ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Виходячи з сукупності досліджених по справі доказів ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається;
Згідно вимог ст. 316 ЦК України, визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів;
Частиною 1 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки; Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою; На підставі ст. 655 ЦК України, визначено, що згідно якої за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справі № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (п.5), регламентовано, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК). Правила державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (пп 7,8) передбачають, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: .... нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач не зареєстрував придбаний у ОСОБА_4 транспортний засіб у десятиденний термін з вагомих підстав, адже у зв'язку зі смертю останнього був позбавлений можливості посвідчити договір купівлі-продажу транспортного засобу у нотаріальному порядку. Окрім того, право на звернення до суду з даним позовом у позивача виникло після прийняття спадкоємцями майна померлого ОСОБА_4 спадщини.
Враховуючи положення ст. 214 ЦПК України, згідно якої під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи, що при укладені договору сторонами було погоджено усі істотні умови, невиконання ОСОБА_4 своїх договірних зобов'язань було пов'язане зі смертю останнього, відсутність обтяжень на спірний автомобіль, що стверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15,220,316,334,392,655 ЦК України, ст.ст.3,60,212-215,218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 Сте6пана Терентійовича та ОСОБА_2 про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу транспортного засобу задовольнити.
Визнати дійним та укладеним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 23 червня 2014 року, легкового автомобіля ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1, 1986 року випуску, номер кузова: ХТА 210630G1459463, номер двигуна: 210118723426, синього кольору, між продавцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 19 серпня 2014 року та покупцем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН:НОМЕР_2.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення, у разі його проголошення без участі сторони - протягом десяти днів з дня отримання його копії через місцевий суд до апеляційного суду Вінницької області.
СУДДЯ С.П. СУПЕРСОН