Справа № 761/30478/16-ц
Провадження № 2/761/7382/2016
(заочне)
24 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Осаулова А.А.
при секретарі Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва; Третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора про зняття арешту,
У серпні 2016 року Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зняти арешт з нерухомого майна та виключити його з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна.
В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 24.11.2016р., відповідно до якої останній просив скасувати арешт та заборону відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, що накладено на підставі постанови, АА 119861 від 03.08.2007 року, державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Руденко Ю.О. та зареєстровано 21.08.2007 року за №5520554 реєстратором Першої київської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 5520554; виключити з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна запис №5520554, що було зареєстровано 21.08.2007 року реєстратором Першої київської державної нотаріальної контори, на підставі постанови АА 119861 від 03.08.2007 року державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Руденко Ю.О.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві власності належить нерухоме майно, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. В кінці травня 2016 року з Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивач дізнався, що на вказану квартиру було накладено арешт, в тому числі на 1/3 її частину, яка належить на праві власності останньому.
Позивачу стало відомо, що арешт на належне йому нерухоме майно був накладений відповідно до Постанови АА 119861 від 03.08.2007 року, державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Руденко Ю.О.
Оскільки накладений арешт на спірне нерухоме майно порушує права позивача на розпорядження власністю, останній просить скасувати арешт та заборону відчуження з нерухомого майна: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та позов просив задовольнити. Проти винесення заочного розгляду справи не заперечував.
Представники відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, будь-яких заперечень на позов та заяву про відкладення розгляду справи до суду не подав.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та просив прийняти рішення згідно діючого законодавства України.
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду позивача.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 08.07.2011 року, видане відділом (органом) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, розпорядження №382 від 08.07.2011 року ОСОБА_1 належить 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с 9-10). Також, згідно вказаної довідки на вказане нерухоме майно позивача було накладено арешт.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 06 липня 2016 року позивач змінив своє прізвище з «ОСОБА_1»» на «ОСОБА_1» (а.с. 7).
Як вбачається з Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна підставою для обтяжень спірного майна стала постанова серії АА №119861 від 03.08.2007 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва Руденко Ю.О., запис від 21.08.2007 за № 5520554.
Разом з тим, судом встановлено, що виконавчий лист 07.11.2008 року було повернуто стягувачу без виконання і в подальшому до відділу ДВС не повертався, а виконавче провадження відсутнє.
Відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки.
У відповідності до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 41 Конституції України та п.2, ч. 1 ст. З, ст. 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, судом достовірно встановлено, що квартира, на яку накладено арешт, 1/3 частина якої належать на праві власності позивачу ОСОБА_1, що підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, накладення арешту на майно, яке належить позивачу, перешкоджає останньому здійснювати право користування та розпорядження цим майно, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, а саме: скасувати арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, а саме з: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст. 321, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати арешт та заборону відчуження з нерухомого майна а саме з: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, що був накладний згідно Постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Руденко Ю.О., АА 119861 від 03.08.2007 року.
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 21.08.2007 року за № 5520554 про накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скаргипротягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: