29 листопада 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Леванчук А.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до суддів апеляційного суду Полтавської області: Одринської Тетяни Володимирівни, Лобова Олександра Анатолійовича, Абрамова Петра Станіславовича, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди,
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
У листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року, яка була направлена на адресу суду 23 листопада 2016 року, про що свідчить штемпель на конверті, тобто з пропущенням, передбаченого ст. 325 ЦПК України строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі міститься клопотання заявника про поновлення вказаного строку з посиланням на поважність причин його пропуску, а саме перебування його тривалий час на лікуванні. Однак, наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не можна визнати обґрунтованими й доведеними.
Відповідно до ч. 3 ст. 328 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 325 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або навести інші підстави для поновлення строку, а також у відповідності до ч. 3 ст. 73 ЦПК України надати докази, які б свідчили про наявність цих причин.
З урахуванням вказаних положень Закону, заявнику слід протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, навести інші підстави для поновлення строку та надати докази, які б свідчили про наявність цих причин.
Також у порушення п. 3 ч. 2 ст. 326 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено найменування третьої особи - Державна казначейська служба України та її місцезнаходження.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 121, 325, 326, 328 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без руху та надати строк до 25 грудня 2016 року для усунення вказаних недоліків, але не пізніше тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга буде визнана неподаною й повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ: А.О. Леванчук