"28" листопада 2016 р.Справа № 916/2527/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро";
до відповідача: Приватного підприємства "Альфа-Ком";
про стягнення 2 452 493,38 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №б/н від 31.12.2015р. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Альфа-Ком", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість у сумі 2 460 571,07 грн., з яких 600 371,15 грн. основного боргу; 227 832,22 грн. відсотків за користування товарним кредитом; 607 642,55 грн. пені; 498 045,10 грн. 28 % річних та 526 680,05 грн. індексу інфляції, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 908,57 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 157-О від 29.04.2013р., в результаті чого у останнього виникла заборгованість у вищевказаному розмірі, на яку було нараховано відсотки, пеню, 28% річних та інфляційні втрати у розмірах, що заявлені до стягнення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2016 року було порушено провадження у справі № 916/2527/16 із призначенням її до розгляду у судовому засіданні 12.10.2016р.
Ухвалою суду від 12.10.2016р., з огляду на невиконання вимог ухвали суду, а також з урахуванням відсутності у суду доказів повідомлення відповідача про розгляд справи у судовому засіданні, розгляд справи було відкладено на 02.11.2016р.
Ухвалою суду від 02.11.2016р. з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, а також у зв'язку із необхідністю додаткового витребування та дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 14.11.2016р.
Ухвалою суду від 14.11.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконанням вимог ухвали суду та необхідністю додаткового витребування та дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 28.11.2016р.
21.11.2016р. до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі (т.2 а.с.8), згідно яких останній, зокрема, вказує, що товар, який є предметом додатку № 1/СА000004621 від 29.04.2016р. до договору № 157-О від 29.04.2013р. був поставлений відповідачу згідно видаткової накладної № 23279 від 11.06.2013р.
Разом з тим, позивач вказує на непідписання між ним та відповідачем вищевказаного додатку, у зв'язку із чим ним із розрахунку відсотків за користування товарним кредитом було виключено нарахування відсотків по додатку № 1/СА000004621.
Водночас, позивач зазначає, що нарахування штрафних санкцій на суму 41 413,68 грн. (сума по додатку № 1/СА000004621, яка залишилася несплаченою), було здійснено ним на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України - з моменту спливу семиденного строку з дня отримання відповідачем претензії, а саме з 03.09.2016р.
Крім того, 21.11.2016р. до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (т.2 а.с.22), згідно якої останній просить суд стягнути з відповідача 2 452 493,38 грн., з яких 600 371,15 грн. основного боргу; 215 196,24 грн. відсотків за користування товарним кредитом; 605 133,39 грн. пені; 501 462,99 грн. 28 % річних та 530 329,61 грн. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 908,57 грн.
В судовому засіданні 28.11.2016р. представник позивача під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням зменшення їх розміру, просив суд задовольнити їх.
Відповідач - Приватне підприємство "Альфа-Ком" про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом надсилання на його адресу вищевказаних ухвал суду, у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги зазначене та те, що вищевказана ухвала суду про порушення провадження у справі від 19.09.2016р., ухвала про відкладення розгляду справи від 12.10.2016р., ухвала про відкладення розгляду справи від 02.11.2016р. та ухвала суду від 14.11.2016р. були повернуті з відміткою поштової установи „за даною адресою не значиться” (т.1а.с.97-100,111-114,123-126, т.2 а.с.4-7), при цьому про наявність судового розгляду відповідач був цілком обізнаний, про що свідчать відповідні телефонограми від 03.11.2016р. (т.1 а.с.140) та від 25.11.2016р. (т.2 а.с.27), суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (Постачальник) та Приватним підприємством "Альфа-Ком" (Покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 157-О (т.1 а.с.9-10), згідно п. 1.1 якого в строки, визначені договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати товару та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору його ціну становить загальна вартість товару, що передається за цим договором, та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в додатках до договору.
Згідно п.2.7 договору Покупець проводить оплату вартості (ціни) товару, вирахуваної відповідно до положень п.п.2.2-2.4 договору, плати за користування товарним кредитом та відсотків за користування товарним кредитом шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківський рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 2.9 договору строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком № 1 до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару Покупцем, та закінчується в день повного розрахунку Покупцем за поставлений товар.
Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. В цьому випадку, відсотки нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів користування товарним кредитом. (п. 2.10 договору).
П.п.3.2.1 п.3.2 встановлено, що Покупець зобов'язаний провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та термінів, передбачених п. 2 договору та додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 5.1 договору господарські зобов'язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, крім зобов'язань Покупця по оплаті вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідності, які припиняються лише їх належним виконанням (крім випадку, передбаченого п. 9.1 договору), а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до повного їх виконання.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно складених між сторонами додатків до договору (т.1 а.с.11-16), на підставі яких підписано видаткові накладні, було визначено графік оплати товару Покупцем, а саме трьома відстроченими платежами по 33,33% ціни товару зі строком оплати: до 01.09.2013р., 01.10.2013р.,01.11.2013р.
Такий графік оплати товару було визначено по всім додаткам до договору, крім додатку №9409 від 17.07.2013р. (т.1 а.с.17), по якому передбачено, що має бути сплачена авансова частина у розмірі 10% від ціни товару до 19.07.2013р., а також по 45% по відстроченим платежам до 01.09.2013р. та до 01.10.2013р.
Крім того, як встановлено судом, згідно вказаного договору, відповідно до видаткової накладної №23279 від 11.06.2013р. (т.1 а.с.19) позивачем було поставлено відповідачу гербіцид Примекстра ТZ Голд 500 SC кс (20л) (SAV3A13010) на загальну суму 46 015,20 грн.
При цьому, згідно вищевказаного п. 2.1 договору, ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в додатках до договору та п.2.8 договору, згідно якого за користування товарним кредитом, Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки, розмір яких передбачений додатком № 1 до договору.
Оскільки, як було встановлено судом згідно додаткових пояснень позивача, поданих до суду 21.11.2016р. за вх. № 28181/16 (т.2 а.с.8), додаток № 4621 від 29.04.2016р. підписано сторонами не було, суд доходить до висновку, що товар за вказаною видатковою накладною №23279 від 11.06.2013р. було поставлено в рамках спірного договору, проте без встановлення строку його оплати.
Таким чином, як встановлено судом з наданих до суду видаткових накладних (т.1 а.с.18-26), позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 624 972,67 грн.
Однак, відповідачем лише частково виконано умови договору та сплачено заборгованість у розмірі 24 601,52 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (т.2 а.с.9-11), в результаті чого у ПП „Альфа-Ком” виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 600 371,15 грн.
Враховуючи, що наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача про її стягнення.
Щодо вимог про стягнення відсотків за користування товарним кредитом у сумі 215 196,24 грн., суд зазначає наступне.
Приписами п. 2.8 договору встановлено, що за користування товарним кредитом, Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки, розмір яких передбачений додатком № 1 до договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов'язковій оплаті Покупцем. Згідно з п.2.9 договору строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком № 1 до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару Покупцем, та закінчується в день повного розрахунку Покупцем за поставлений товар.
Згідно п. 2.12 договору, відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються Постачальником щомісячно. До 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування. Акт про надання послуг товарного кредитування надсилається Постачальником на адресу Покупця, що вказана в тексті цього договору. Покупець зобов'язується підписати акт та повернути його протягом 1 дня з дати отримання. У разі, якщо підписаний акт не повертається Постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним Покупцем. Сплата нарахованих відсотків відбувається одночасно з оплатою вартості (ціни) товару, відповідно до затвердженого графіку оплати товару Покупцем в додатку № 1 до даного договору.
Згідно з п.п.3.2.1 п. 3.2 договору Покупець зобов'язаний провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та термінів, передбачених п. 2 договору та додатку № 1 до договору.
З урахуванням підписання між сторонами актів надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування (т.1 а.с.31,32,33), а також з огляду на відправлення позивачем на адресу відповідача інших актів (т.1 а.с.34-68), що підтверджується відповідними описами вкладеннями та фіскальними чеками (т.1а.с.69-86), які не були повернуті ПП „Альфа-Ком”, суд вважає, що такі акти у відповідності до умов договору є схваленими та такими, що підписані відповідачем.
Суд, перевіривши розрахунок відсотків по актам (т.2 а.с.14-15) вважає його вірним та обґрунтованим, оскільки він здійснений правомірно, без врахування товару, поставленого за видатковою накладною №23279 від 11.06.2013р. (т.1 а.с.19), оскільки, як вже було встановлено судом, жодного додатку до вказаного документу між сторонами складено не було.
Відтак, вимоги про стягнення відсотків у заявленому позивачем розмірі (215 196,24 грн.) є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені у розмірі 605 133,39 грн., суд вказує на таке.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо вказано на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з ст. ст. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2 договору сторони встановили, що у випадках порушення умов даного договору, Постачальник має право шляхом направлення письмового повідомлення Покупцю, притягти його до відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом.
У тому числі підпунктом 7.2.1 А встановлено, що за порушення даних умов договору Покупець сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від суми боргу за кожен день такого прострочення.
Згідно п. 7.4 договору, моментом притягнення до відповідальності, передбаченої п. 7 даного договору, є дата отримання повідомлення в письмовій формі від іншої сторони про порушення умов договору і притягнення сторони-порушника до відповідальності.
При цьому сторони домовились, що п. 6 статті 232 ГК України не буде застосовуватись до цього договору.
Як було встановлено судом та підтверджено позивачем в судовому засіданні при розгляді справи по суті, ним 22.08.2016р. на адресу відповідача було направлено претензію №23 від 17.08.2013р. (т.1 а.с.87), що підтверджується відповідним фіскальним чеком та описом вкладення (т.1 а.с.89).
Вказана претензія була отримана ПП „Альфа-Ком” 26.08.2016р., про що свідчить наявна в матеріалах справи роздруківка з сайту відстеження пересилання поштових відправлень (т.2 а.с.20).
За таких обставин згідно п. 7.4 договору, моментом притягнення до відповідальності, є саме дата отримання відповідачем вищевказаної претензії, у зв'язку із чим суд вважає, що правомірним є нарахування та стягнення пені, починаючи з 26.08.2016р.
З урахуванням зазначеного, судом за допомогою системи „Ліга-Закон” було зроблено власний розрахунок пені.
При цьому, позивач, згідно додаткових пояснень до позову (т.2 а.с.8) правомірно зазначає, що оскільки сторонами до договору не було складено вищевказаного додатку №4621 від 29.04.2016р., то товар за видатковою накладною №23279 від 11.06.2013р. було поставлено без встановлення строку його оплати.
Таким чином, нарахування пені на суму, згідно вказаної накладної, яка залишилась несплаченою (41 413,68 грн. (46015,20-10%)), у відповідності до ч.2 ст. 530 ЦК України здійснювалось з моменту спливу семиденного строку з моменту отримання відповідачем претензії.
Отже, сума пені за договором при її перерахуванні судом становить 45 764.23 грн.
Розрахунок суми пені
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
558957.47 26.08.2016 - 02.09.20168 15.5000 % 0.085 %3787.47
600371.15 03.09.2016 - 15.09.201613 15.5000 % 0.085 %6610.64
600371.15 16.09.2016 - 27.10.201642 15.0000 % 0.082 %20668.51
600371.15 28.10.2016 - 28.11.201632 14.0000 % 0.077 %14697.61
45 764.23
Оцінюючи вимоги про стягнення інфляційних втрат, суд зазначає, що згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Перевіряючи розрахунок індексу інфляції (т.2 а.с.23), судом встановлено, що його здійснено без врахування місяців, в яких відбувалася дефляція, що суперечить приписам ст.625 ЦК України, а також п.3.2 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", у зв'язку з чим судом зроблено власний розрахунок, згідно з яким індекс інфляції становить 523 719,78 грн.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
02.10.2013 - 01.11.2013 461307.64 1.004 1845.23 463152.87
02.11.2013 - 01.09.2016 558957.47 1.884 493954.89 1052912.36
03.09.2016 - 28.11.2016 600371.15 1.047 27919.66 628290.81
523 719.78
Щодо вимог про стягнення 28 % річних у розмірі 501 462,99 грн., вказує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи зазначену вимогу, позивач посилається на підпункт 7.2.1 (В) п. 7.2 договору, відповідно до якого Постачальник має право шляхом направлення письмового повідомлення Покупцю, притягти його до відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом. За порушення даних умов договору Покупець сплачує за користь Постачальника штраф за неправомірне користування коштами в розмірі 28 відсотків річних з простроченої суми.
Як встановлено судом, позивач вважає, що, фактично, вказаним пунктом договору, сторони, керуючись правом, наданим ст. 625 ЦК України, змінили розмір процентів річних, які підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання.
Разом з тим, суд вважає, що вказані обґрунтування позивача ґрунтуються на довільному тлумаченню умов договору, оскільки, як встановлено судом, в договорі зазначено саме про штраф, а вказаний пункт не містить посилання на ст. 625 ЦК України.
Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Натомість, стягнення суми за кожен день прострочення є, фактично, пенею, яка вже була нарахована позивачем у максимально можливому розмірі - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
За таких обставин, а також з огляду на те, що вимоги про стягнення штрафу не заявлялися, а було заявлено вимоги про стягнення відсотків річних у розмірі 28%, суд вважає, що у позові в цій частині слід відмовити.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач жодним чином не позбавлений права звернутися до суду з вимогами про стягнення 3% річних, які застосовуються відповідно до ст. 625 ЦК України.
Враховуючи часткове задоволення судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватногопідприємства "Альфа-Ком" (66800, Одеська область, Ширяївський район, смт. Ширяєве, вул. Коробченка, буд. 13, код ЄДРПОУ 34858097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, код ЄДРПОУ 36348550) 600 371 /шістсот тисяч триста сімдесят одна/грн. 15 коп. основного боргу; 215 196 /двісті п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто шість/ грн. 24 коп. відсотків за користування товарним кредитом; 45 764 /сорок п'ять тисяч сімсот шістдесят чотири/ грн. 23 коп. пені; 523 719 /п'ятсот двадцять три тисячі сімсот дев'ятнадцять/ грн. 78 коп. інфляційних втрат та 20 775 /двадцять тисяч сімсот сімдесят п'ять/ грн. 78 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 05 грудня 2016 р.
Суддя Ю.М. Щавинська