05.12.2016 р. Справа№ 914/1806/16
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М., при секретарі Сало О.А. розглянув матеріали справи
за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», м. Новий Розділ, Львівська область;
на дії Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області,
заінтересована особа: Новороздільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Новий Розділ, Львівська область;
у справі № 914/1806/16
за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергія - Новий Розділ”, м. Новий Розділ, Львівська область
про стягнення штрафу,пені та зобов'язати виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2015р. № 66 р/к.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 28.01.2016р. №13/08-104;
від відповідача (скаржника): не з'явився;
від Новороздільського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області: не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» подано скаргу вих. № 6780 від 11.11.2016р. ( вх.№ 5476/16 від 17.11.2016р.) дії Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанов від 28.10.2016р. про стягнення з боржника виконавчого збору та про накладення штрафу по виконавчому проваджені № 52480106 неправомірними та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.10.2016р. та постанову про накладення штрафу від 28.10.2016р. по виконавчому провадженні № 52480106 у справі 914/1806/16 за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергія - Новий Розділ” про стягнення штрафу,пені та зобов'язати виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2015р. № 66 р/к.
Ухвалою суду від 18.11.2016 р. прийнято скаргу у справі № 914/1806/16 до розгляду, розгляд скарги призначено на 05.12.2016 р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).
28.11.2016р. позивачем подано пояснення по скарзі (вх.47530/16), в якій просить відмовити в задоволенні скарги.
Відповідач (скаржник) явку повноважного представника не забезпечив, про причини не явки та не виконання вимог ухвал суду не повідомив. Подав клопотання, в якому просить залишити без розгляду скаргу вих. № 6780 від 11.11.2016р. про визнання дій неправомірними та скасування постанов по виконавчому провадженню № 52480106.
Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по скарзі з врахуванням письмових пояснень, не заперечує проти залишення скарги без розгляду.
В судове засідання ВДВС явку повноважного представника не забезпечив, про причини не явки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив.
Відповідно до ч.2 ст. 1212 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно пункту 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.
Згідно з ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язанні добросовісно користуватися належними процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вжити заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Як зазначено у п.4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції», залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Оскільки відсутність витребуваних судом документів, які є необхідними для вирішення спору, перешкоджає розгляду скарги по суті (поданих матеріалів - недостатньо для встановлення дійсних обставин скарги), в тому наявні підстави для залишення скарги без розгляду.
Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право заявника. Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями скаржника, оскільки це є його диспозитивним правом, що не повинно містити обмеження у його реалізації, хоча і непередбачене безпосередньо в ст. 81 ГПК України, яка містить відповідні імперативні приписи стосовно дій суду, однак випливає з системного аналізу правових норм Конституції України, ст. 22 ГПК України, оскільки звернення до суду є суб'єктивним правом позивача( скаржника), гарантованим ст. ст. 8, 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову(заяв, скарг).
Одним з проявів верховенства права, - підкреслюється у підпункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, - є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. «Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів
права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права...» (рішення Конституційного суду України у справі №1-10/2004 від 01 грудня 2004 року №18 - рп/2004) справа про охоронюваний законом інтерес).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає скаргу без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає розгляду спору.
Враховуючи наведене вище, з врахуванням заяви скаржника про залишення скарги без розгляду, у зв'язку з невиконання вимог ухвали суду, суд приходить до висновку про залишення скарги без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.
Отже, виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 22, п.5 ч. 1 ст. 81, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, - суд
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ» вих. № 6780 від 11.11.2016р. про визнання дій неправомірними та скасування постанов по виконавчому провадженню № 52480106 від 28.10.2016р. у справі № 914/1806/16 залишити без розгляду.
Після усунення причин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач (скаржник) має право звернутися до господарського суду в загальному порядку.
Суддя Коссак С.М.